UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУряд і церква (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2570
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уряд і церква

 

Урядова система Гетьманщини походила із структури Запорозького війська.

Перемоги Хмельницького знищили польську адміністрацію, залишивши

Запорозьке військо єдиною цивільною владою. Армія поділялася на полки і

сотні. Згодом такий поділ був перенесений на контрольовану військом

територію у формі полкових і сотенних районів. Отже, кожен з десяти

полків Гетьманщини був одночасно військовим формуванням і

адміністративно-територіальною одиницею.

 

У середині XVIII ст. центральні інституції Гетьманщини включали

гетьманський уряд генеральної старшини, кілька рад і урядів козацьких

полковників. Поточні справи вирішували гетьман і старшина, важливіші

рішення приймалися радами. Верхом адміністративної піраміди був

гетьман 1.

 

Він був не тільки головнокомандуючим Запорозьким військом, але й

здійснював закордонні зносини, видавав універсали, призначав на уряди,

винагороджував за службу і інколи виконував обов’язки найвищого

апеляційного суду. Гетьманська влада не визначалася конституцією і тому

залежала від особистих здібностей, вдачі й сміливості. Дехто з гетьманів

правив як справжній монарх, окремі — як виборні вожді. Фактично за весь

час існування Гетьманщини монархічна й республіканська тенденції

постійно змагалися між собою. Богдан Хмельницький (1648—1657), Іван

Самойлович (1672—1687) й Іван Мазепа (1687—1709) не тільки вважали себе

виборними монархами, але й хотіли передати гетьманський уряд своїм

родичам, намагаючись тим самим встановити прецедент для спадкової

монархії. З іншого боку, Павло Тетеря (гетьман Правобережжя, 1663—1665)

і Петро Дорошенко (1665 — 1676) дотримувались республіканських традицій.

Вони правили за узгодженням з Генеральною радою, верховенство якої були

зобов’язані визнавати. Кожний гетьман обирався довічно Генеральною

радою. Правда, він міг добровільно зректися, або бути усунутим радою.

Так, добровільно або під тиском зреклися влади

 

Іван Виговський (1657—1659), Юрій Хмельницький (1659—1663), Павло Тетеря

(1663—1665) та Петро Дорошенко (1665—1676).

 

Після доби Хмельницького Генеральна рада, де колись приймалися головні

рішення для усього Запорозького війська і куди входили козаки, старшина

і за певних обставин міщани й священики, стала втрачати своє значення. У

XVIII ст. вона зберегла за собою тільки церемоніальні функції

формального обрання гетьмана 1. Генеральна рада так і не встановила

чіткої процедури її скликання, не визначила учасників та умов звільнення

гетьмана.

 

Більш впорядкованим центральним органом влади була старшинська рада 2.

До неї входили гетьман, генеральна старшина, полковники, полкова

старшина, сотники і, починаючи з 1672 р., представники Значного

військового товариства. До XVIII ст. у раді старшин брали участь

бургомистри і інколи вище духівництво. Тоді до ради старшин входили усі

офіційні особи і знать, фактично кожен, хто мав якусь політичну вагу в

українському суспільстві. Рада збиралася між Різдвом і Богоявленням, а

також під час великих свят і обговорювала всі важливі питання, особливо

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ