UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні плани і реформи в Гетьманщині (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1928
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політичні плани і реформи в Гетьманщині

 

Перебуваючи тривалий час у Санкт-Петербурзі та Москві, гетьман

Розумовський використав своє становище для досягнення певних поступок

для Гетьманщини 1. Він зі своїм штабом на чолі з генеральним писарем

Василем Туманським та генеральним осавулом Іваном Скоропадським

підтримували постійний зв’язок з іншими членами Генеральної канцелярії в

Гетьманщині 2 і були дуже добре поінформовані про потреби українських

земель.

 

Перебуваючи у Москві, гетьман Розумовський наказав провести новий

перепис населення Гетьманщини 3 і проявив великий інтерес до

відновлення, принаймні часткового, судової системи Речі Посполитої, що

була запроваджена в Гетьманщині раніше. Ще з 1760 р., збільшивши і

зміцнивши Генеральний військовий суд, гетьман намагався провести належну

судову реформу 4. 17 лютого 1763 р. Розумовський видав універсал про

скасування судочинних функцій Генеральної військової канцелярії, чим

зменшив кількість апеляційних судів 5.

 

Можливість реорганізації судочинства з’явилася під час розгляду

заплутаної та тривалої судової справи щодо розмежування маєтків

монастиря св. Михайла у Переяславі. Після цілого ряду апеляцій справу

нарешті передали в сенат, який тільки ще більше заплутав її. Але при

розгляді з’ясувалося, що, згідно з Литовським статутом, справу ще раніше

мав розглядати підкоморський суд, єдиною функцією якого був розгляд

суперечок про межі між маєтками. У листі до сенату гетьман пояснив, що

ці суди припинили своє існування за часів Хмельницького, але радив їх

відновити 1. Після деякого зволікання рекомендацію схвалили як сенат,

так і імператриця 2. В указі про відновлення підкоморського суду

стверджувалося, що уряд Гетьманщини має «здійснюватися згідно з

малоросійськими правами» 3. Для гетьмана та української нової шляхти це

означало підтвердження його курсу на реорганізацію українських

інституцій у відповідності з Литовським статутом.

 

У вересні 1763 р. для обговорення широкого кола питань щодо реформ

Розумовський скликав Генеральну раду старшин у Глухові. Від кожного

полку були представлені по два старшини та два сотники. Решту ради — на

зразок польсько-литовського сейму — набрали з нової шляхти, Значного

військового товариства (56 бунчукових товаришів і 38 військових

товаришів) 4. Передусім рада розглянула питання судочинства. Створення

підкоморських судів вимагало дальших змін у судовій системі. У

Литовському статуті говорилося про функціонування підкоморського суду

поряд із земським, якого в Гетьманщині вже не існувало. Тому рада

вирішила відновити систему судочинства у відповідності з Литовським

статутом і гарантіями царя у «Статтях Богдана Хмельницького», хоча ця

система в Гетьманщині ніколи насправді не функціонувала.

 

Формально утворена універсалом гетьмана від 19 листопада 1763 р.

відновлена судова система складалася з трьох типів судів: земського,

підкоморського і гродського 5.

 

Земський суд поширював свою юрисдикцію на цивільні справи, де у першу

чергу розглядалися питання власності майна, спадкоємства або

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ