.

Поняття глобальних проблем і усвідомлення екологічної проблеми як глобальної (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
468 5059
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття глобальних проблем і усвідомлення екологічної проблеми як
глобальної

Поняття “глобальні проблеми” походить від латинського globus (terrae) –
куля земна. Отже, це проблеми, що охоплюють всю планету. За визначенням
в сучасній літературі глобальні проблеми – це сукупність життєвоважливих
проблем людства, від розв’язання яких залежить подальше існування
людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу. Взагалі
термін “глобальні проблеми” можна назвати символом ХХ ст.

Глобальні проблеми спричинені діяльністю людини техногенної цивілізації.
Діяльністю, що розгорталася на засадах класичного раціоналізму.
Відповідно до них, світ сприймався людиною як об’єкт реалізації її цілей
і потреб. Тобто, людина і природа не розглядалися як цілісна система.

Глобальні проблеми відображають суттєві негаразди, що охоплюють
економічну, енергетичну, демографічну, соціальну, екологічну та інші
сфери людського існування.

Причому, глобальні проблеми зачіпають людське життя не лише в певних
регіонах світу, а мають планетарний характер.

Отже, глобальні проблеми є всезагальними – як за їх об’єктом – земна
куля, так і за суб’єктом їх вивчення і розв’язання – світова спільнота,
держави світу.

Крім того, глобальні проблеми є такими, що одна з них обумовлює іншу.
Тому, як предмет наукового дослідження і з точки зору необхідності їх
розв’язання, глобальні проблеми потребують співпраці вчених різних
галузей – біології, фізики, хімії, геології, географії, кібернетики,
гуманітарних наук. Тобто, ці проблеми є комплексними. Глобальні проблеми
потребують співпраці вчених різних краях, бо ці проблеми не знають
державних меж і кордонів.

В сучасній літературі називають такі глобальні проблеми.

По-перше, проблема виживання людства. Вона постала в умовах небувалого в
історії людства розвитку науки і техніки, особливо військової.

По-друге, екологічна проблема. Визначення її як глобальної пов’язане з
ситуацією глобального деструктивного впливу людини на біосферу, що
призвело до глобальної екологічної кризи. Розв’язання цієї кризи – умова
подальшого снування людського роду.

По-третє, як глобальну проблему визначають проблему збереження людської
особистості. Ця проблема виявляє суть антропологічної кризи. Кризовий
стан в існування людської особистості в сучасному світі пов’язаний з
тим, що штучний світ, створений людиною відчужується від людини і тисне
на неї.

Усвідомлення екологічних проблем як глобальних починається десь с
середини ХХ ст. Це означає, що людство почало усвідомлювати загрозу
руйнування природного середовища як середовища свого існування як
спричиненого власною техногенною діяльністю. Так, за даними ООН, в
атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки, 180 млн. т оксиду
вуглецю, 70 млн. т. неочищених отруйних газів, 500 тис. т. свинцю та
інших отруйних речовин. Внаслідок техногенної діяльності, впливу
отруйних речовин під загрозою знаходиться рівновага морських екосистем,
в той час як саме морський фітопланктон продукує 80% кисню потрібного
для існування життя на Землі. Однак кількість кисню в атмосфері щорічно
зменшується на 10 млрд. т., в той час як промислове споживання його не
зменшується.

Значне зростання виділення вуглекислого газу може призвести до порушення
енергетичного балансу планети. Протягом тисячоліть середньодобова
температура на Землі дорівнювала 15 градусам за Цельсієм. Однак впродовж
останніх 100 років вона підвищилась на 0,5-0,6 градуса, а до середини
ХХ1 ст. може зрости на 1,5-2,5 градуси, що призведе до відомого
“парникового ефекту” – до підвищення температури поверхні Землі
внаслідок затримки вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем земної
поверхні. Це може спричинити багато небажаних для існуючих екосистем, в
тому числі і для людини, наслідків. Одне з них – підвищення рівня
Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди. А це потягне
за собою затоплення величезних прибережних територій. За даними
спеціалістів, за останнє століття рівень Світового океану піднявся на
10-12 см. Нині цей процес ще й прискорився в декілька разів.

Дуже небезпечним для життя на Землі є руйнація озонового шару, що
відбувається внаслідок попадання в верхні шари атмосфери оксидів азоту,
брому, хлорорганічних сполук, в результаті чого озон розкладається на
кисень. Існування озонового шару є дуже важливою умовою для існування
життя на Землі, оскільки він поглинає руйнівне для живого
ультрафіолетове випромінювання. Зменшення цього шару лише на 1%
призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та
значного зростання захворювань людей на рак шкіри та катаракти очей.
Великої шкоди завдається озоновому шару внаслідок висотних польотів
літаків та космічних кораблів. Фреони, що широко застосовуються в
холодильниках, також руйнуючим чином впливають на озоновий шар. Щорічно
виготовляється біля 1 млн. т фреонів.

Дуже негативним з екологічної точки зору є витік антарктичного озону.
Але якщо раніше пульсуюча діра в озоновому шарі відновлювалась, то з в
останні десятиліття вона спостерігається цілорічно і розширюється. Так,
за даними дослідників, у 1987 р. озонова діра охоплювала площу в 5 млн.
кв. км, а в 1990 р – біля 10 млн. кв. км.

Розуміючи необхідність негайних спільних дій, 28 держав виробників
фреону уклали в 1985 р. Віденську конвенцію з охорони озонового шару. В
1987р відбулася Монреальська конференція, рішення якої були підтримані
понад 50 державами, які вважали за необхідне змінити виробництво
озоноруйнівних речовин таким чином, щоб у 1998 р. їх вироблялося вже на
50% менше, а потім поступово вони були повністю замінені на безпечні
сполуки.

?човнів тощо, води Світового океану забруднені радіоактивними відходами.
Внаслідок величезного забруднення, океанська та морська флора та фауна
гине. За даними дослідників, щорічно знищується 250 тис. дельфінів, а
загалом за останні 20 років кількість живих організмів в морях і океанах
зменшилась майже в чотири рази.

В наслідок промислових, техногенних аварій постійно збільшується зона
екологічних катастроф. Вони спричиняються, наприклад, внаслідок витоку в
морський простір нафти в результаті аварій величезних нафтових танкерів,
як це було в Балтиці, Баренцевому, Ірландському морях та інших місцях.
Нафтова плівка, щільно покриває водну поверхню, створюються умови, що
стимулюють гігантське розмноження водоростей, які подвоюються у розмірах
менш ніж за добу – “червоні припливи”. Біля берегів Скандинавій
спостерігали такі “червоні припливи” висотою у 2 м та шириною до 50 км.
Ці гігантські колонії водоростей інтенсивно споживають кисень, що
призводить до задухи і загибелі всієї морської флори та фауни. Отже,
спостерігаються сучасні зони екологічних катастроф. Але ситуація
залишається загрозливою, тому що в таких морях, як Балтійське,
Баренцеве, Каспійське і Чорне діючими є 15 тис. нафтових та газових
свердловин.

Глобальною проблемою в сьогоденному світі є проблема забезпечення
людства прісною водою Сьогодні її споживання на одну людину становлять
200 – 400 л на добу. Величезну кількість водних ресурсів споживає
промисловість. За останнє століття споживання води зросло майже в 7
разів. Жахливим є те, що в наш час мільйони жителів Землі не мають
доступу до питної води, а 1,7 млрд. людей вживають забруднену воду, що
не відповідає санітарним нормам. За підрахунками фахівців, для того, щоб
людство могло вживати нормальну воду, потрібно витрачати на її очищення
приблизно 60 млрд. доларів на рік.

За підсумком екологів, водне середовище більш ніж половини всіх річок та
озер планети непридатне для життя. Екосистеми таких найбільших річок
світу, як Амазонка. Міссісіпі, Сена, Дунай, Дністер, Волга, Дніпро
знаходяться в катастрофічному стані.

Життя людей на нашій планеті безпосередньо залежить від стану родючих
грунтів. В умовах техногенної цивілізації прогресують процеси ерозії та
засолення грунтів. Так, втрати продуктивних грунтів становлять 6-7 млн
га за рік. В результаті тільки ерозії з сільськогосподарських угідь
щорічно вивітрюється 26 млрд. т. грунту. За прогнозами ООН, за таких
обставин людство на початок ХХ1 ст. втратить третину грунтів.
Відповідно, засуха і опустелювання сприяють голоду та зубожінню, в
наслідок чого гинуть мільйони людей на планеті.

Спочатку усвідомлення екологічних проблем як глобальних здійснювалось на
рівні наукової і філософської свідомості. І через них здійснювався
відповідний вплив на масову свідомість. Останнє десятиліття
характеризується осмисленням глобальності екологічної кризи і на рівні
державно-політичного усвідомлення.

Втім, як закономірність можна відмітити таку особливість сучасного стану
речей. Шкідлива діяльність людини за масштабами переважає над “швидкістю
осмислення” екологічної загрози і розгортанням заходів по регулюванню
сучасної екологічної ситуації.

Але головне все ж таки те, що людство все більше розуміє власну
цілісність, необхідність спільних дій, бо екологічна катастрофа нікого
не обмине! А вона загрожує стати незворотньою і тоді людство загине.

Отже, виникає потреба виробити єдину глобальну екологічну стратегію
людства. Інакше кажучи, людина ставить питання про управління сучасною
екологічною ситуацією.

Зрозуміло, що перш за все йдеться про регулювання споживання ресурсів. В
більш широкому смислі – про створення здорового життєвого середовища для
людини. Втім, головне знайти такі форми діяльності людини в природі, які
б не зашкодили подальшому існуванню як людини, так і природи. Не можна
зупинити науково-технічний прогрес. Отже, треба зменшити негативний
техногенний тиск на природу.

Зараз світова громадськість дуже стурбована сучасною екологічною
ситуацією. Як зазначав відомий еколог і географ Г.Уайт, кризовий стан
довкілля відображається у ставленні до нього більшості людей. З метою
філософсько-світоглядного і методологічного осмислення процесів
глобалізації в розвитку сучасного світу в жовтні 2001 р. в Києві за
ініциативою благодійного центра “Практична філософія” була проведена
міжнародна конференція, учасники якої підкреслювали органічну
взаємопов’язаність соціального і культурного розвитку країн світу,
намагалися теоретично спроектувати можливість існування людства в ХХ1
столітті як залежного від розв’язання екологічних проблем.

Отже, стурбованість громадськості забрудненістю планети, тим, що вона
може стати непригодною для життя, є також критерієм екологічної кризи.

Таким чином, в кінці ХХ ст. екологічні проблеми були усвідомлені як
глобальні.

Література:

Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное
явление. Кн.2.М.:1977.

Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М.: 1990.

Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л.,Рендерс Й., Беренс В. В. Пределы роста. Доклад
по проекту Римского клуба “Сложное положение человечества” М.: 1991.

Печчеи А. Человеческие качества. М.:1977.

Форрестер Дж. Мировая динамика. М.:1978.

Наше общее будущее. Доклад Международной комиссии по окружающей среде и
развитию (МКОСР). М.: 1989.

Программа действий: Повестка дня на ХХ1 век и другие документы
конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. Женева:1993

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія.К.:1993, том
1, розділ 11, глава 2.

Толстоухов А. Засади концептуальних підходів до осмислення сучасної
екологічної ситуації// Вісних Дніпропетровського державного
університету. Історія і філософія науки і техніки. – 1998.- Вип.95.

Гардашук Т. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст.
К.:2000.

Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. Львів: 1997.

Кисельов М.Поняття “національного прогресу” в екологічному вимірі. //
Генеза. – 1997. – № 1.

Алексенко В.Л. Новейшие теории биотической устойчивости как отражение
кризиса мировоззрения // Общественные науки и современность. – 1999. – №
3.

Данилов – Данильян В.И., Лосев К.С. Глобальный экологический взрыв –
главный вызов ХХ1 века // Практична філософія. 2001. – № 2.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020