UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАксіологічні аспекти в науко-екологічному пізнанні (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1518
Скачало277
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аксіологічні аспекти в науко-екологічному пізнанні

 

Рух екології до постнекласичного етапу пов’язаний з включенням

аксіологічних аспектів в наукове пізнання. Відповідно - з усвідомленням

природи як морально-світоглядної цінності, введення її в сферу

морального відношення. Видатний німецький філософ О.Розеншток-Хюссі в

30-ті роки обговорював проблему становлення нової наукової

раціональності як такої, що долає обмеженість декартівського

раціоналізму. Новий тип наукової раціональності є необхідним тому, що

захоплення класичної науки абстракціями привело до недооцінки

“біологічного елементу” в природі і суспільстві і тому не відповідає

дійсній людині як творцю, “прискорювачу” оточуючого світу. Оскільки

засади класичного раціоналізму призвели до глобальної кризовості

людського існування, сучасна людина не вірить в надійність існування,

заснованого на абстрактному мисленні. Вихід з кризового стану потребує

як пошуку нових засад науки і технології, так і переосмислення самої

людини - як водночас траекту і проекту.

 

Продуктивною для розв’язання екологічних проблем така настанова може

бути, якщо мати на увазі не просто “історичну складову” людського

існування, а глобальну націленість людського буття на рух від осмислення

минулого до намагань і спроб передбачити майбутнє, що вочевидь пов’язано

з відповідальністю людини за пройдений шлях, отже - і за екологічні

наслідки свого існування. Тому логічним є рух думки від кваліфікування

нового типу наукової раціональності в екології до постановки проблеми

етичної відповідальності людини за сучасний стан довкілля.

 

Проблеми подолання кризи в стосунках природи і культури осмислюються в

концепціях етико-екологічного напрямку Дж.Пасмора, Р.Рутлі, П.Міллера,

що наголошують на відповідальності людини за природу, подолання

"людського шовінізму" в ставленні до неї..

 

Дійсно, людина відповідає за те, що зробила з природою і власне з собою.

І вона мусить змінитися, щоб врятуватися самій і врятувати природу.

 

Це означає і зміни традиційної системи цінностей, коли етичні засади

розумного ставлення до природи мають враховувати екологічну складову.

Е.Агацці вважає необхідним для вчених усвідомити важливість

універсальних людських цінностей. Водночас, “філософи моралі” мають бути

компетентними в реальних питаннях, що виникають в практиці наукового

дослідження. Однією з центральних етичних проблем сучасної науки є

проблема відповідальності за наслідки втілення результатів науки.

Е.Агацці переконаний, що якби наукове співтовариство відмовилось від

шкідливих застосувань результатів науки, то таке використання стало б

неможливим. На жаль, такі вподобання, мабуть, є нейздійсненими. Навіть

якщо наукове співтовариство прикладає значні зусилля, щоб прийняти

мораторій на певні небезпечні для людства наукові дослідження (класичним

прикладом може були конгрес в Асиломарі в 1975 р., на якому представники

світової науки намагалися об’явити мораторій на генно-інженерні

дослідження), соціотехнологічні і прагматичні потреби в нових наукових

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ