.

Предки з ХІХ ст.: соціалізм Драгоманова (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1332
Скачать документ

Реферат на тему:

Предки з ХІХ ст.: соціалізм Драгоманова

Оскільки велика тінь ХІХ століття у формі ідей Михайла Драгоманова була
найважливішим соціалістичним конкурентом марксизму у ХХ ст., очевидно,
потрібно починати саме з нього. Хоч якось у листі до дочки Драгоманов
написав, що «для правильного розвитку народів їм треба мати державну
незалежність» 9, публічно він завжди відстоював федерацію рівноправних
слов’янських народів. Напевне, при повній відсутності навіть української
народної школи будь-яка ідея повної незалежності України мала б
видаватися безнадійно утопічною.

Для Драгоманова національна проблема стояла нарівні з соціальною. У 1880
році він разом з М.Павликом та С.Подолинським опублікував у «Громаді»
напрочуд чітку й стислу програму, яка моделювала майбутню українську
державність. Саме вона була впливовою аж до кінця Української Народної
Республіки. Власне, ця програма й стала ідеологічним її підґрунтям,
обумовила первісні успіхи, але й значною мірою спричинилася до її
невдачі 10.

Як відзначав Іван Лисяк-Рудницький, учений, який взагалі акцентував
увагу на домінуванні ліберальних моментів над радикальними і
соціалістичними в драгоманівській політичній теорії, в центрі візії
Драгоманова був анархосоціалізм П.-Ж.Прудона. За Драгомановим, кожна
особа, кожна спілка, кожна громада має бути вільною від насильства
згори. Він визнавав право на існування лише за вільними творчими
спілками. Його гасло: «Ціль та зветься безначальство: своя воля кожному
й вільне громадянство людей і товариств» 11.

Дві проблеми з цією візією. Вільна асоціація без зафіксованих структур
нежиттєздатна, бо не має авторитету бути арбітром для реґіонів і не може
мобілізувати ресурси для спільного захисту від чужих, могутніших
політичних об’єднань. Щодо федералізму — це стара ідея, на яку справили
свій потужний вплив процеси у США. У 1823 році в Російській імперії
утворилося Товариство з’єднаних слов’ян (Общество «Соединённых Славян»),
котре проголосило своєю метою з’єднання всіх слов’янських земель на
федеративних засадах 12. Втім, як Ленін писав про федералізм, будь-яка
асоціація можлива лише за умов існування спільного бажання таких
стосунків. Однак розуміння федеративного устрою українськими та
російськими соціалістами мало суттєві розходження. З-за спини
великоросіян постійно визирала знайома тінь шовініста-держиморди, і вони
постійно переходили, як з гіркотою зазначав той же Драгоманов, з «ґрунту
демократично-федералістичного на ґрунт офіціяльно-централістичний» 13.

Драгоманов вважав, що Україна має бути федерацією вільних громад у
рамках міжнародної федерації подібних громад на основі аґрарного
соціалізму, без армії, з народною міліцією, де кожен громадянин має
власну зброю.

Така позиція могла бути (і в подальшому таки стала) найважливішою
причиною краху напівдрагоманівської Української Народної Республіки.
Брак конвенційних державних структур, засвоєння драгоманівської
загальносоціалістичної вимоги, скасування державної армії та утворення
«народної міліції», загальне озброєння народу прямо привело до доктрини
Винниченка — Шаповала, датованої 1917 р., про непотрібність Україні
своєї власної армії, що своєю чергою зумовило трагедію під Крутами. Адже
держава, яка залежить від доброї волі окремих громадян у сфері захисту
своєї національної безпеки, завжди буде слабшою за державу, яка може
примусити своїх громадян за неї воювати.

Аж до революції 1917 року федералізм Драгоманова, де все починається з
самоорганізації знизу, й марксизм з його національною байдужістю й
схилянням перед великими державами були єдиними серйозними конкурентами
серед українських соціалістів. Сам Драгоманов ставився дуже критично до
централізму Маркса, звинувачуючи «німця Карла Маркса» за те, що в
Інтернаціоналі, а особливо в Раді, головне слово було за державами, а не
за народами. «Так, — пише Драгоманов, — в ній був відділ (секція) й
секретар генеральний за Росією, хоч в Росії десятки країн і людських
пород одна до одної неподібних». Це був для Драгоманова приклад
найтяжчого гріха: «Інакше кажучи, та «спілка» (Перший інтернаціонал. —
Авт.) почала працю не знизу вгору, а згори вниз» 14.

j”>(AE6>

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020