Реферат на тему:
За свободу народів
В ідейно-політичній боротьбі проти обох окупантів України УПА звертає
особливу увагу на пропаганду визвольної боротьби серед інших народів,
поневолених Москвою чи Німеччиною. В німецькій армії та в поліційних чи
поліційно-допоміжних частинах німецької адміністрації в Україні було
чимало ненімецького елементу, так зі сходу – кавказці, татари, туркмени,
– як і з середньої та західньої Европи – французи, італійці, чехи,
югослави, бельгійці. В масово поширюваних летючках-зверненнях УПА вказує
їм на нелюдяну поведінку німців супроти всіх ненімецьких народів та на
злочинні заміри Німеччини так супроти України як і супроти їх власних
батьківщин і закликає їх кидати службу в німецьких частинах і переходити
до УПА для спільної боротьби проти спільного ворога. Ось кілька
прикладів таких закликів:
“ГРУЗИНИ !
…Коли спалахнула большевицько-німецька війна, у Вас не було бажання
боронити нову тюрму народів – Совєтський Союз. Частина з Вас пішла в
національні відділи при німецькому війську. Ви таким чином стреміли
допомогти розбити свого найлютішого ворога – російський імперіялізм.
Але Ваші надії не здійснилися. Німці, як Ви в цьому наочно переконалися,
повели на окупованих ними землях політику поневолення, грабежу і
фізичного знищення народів.
Грузини! Не будемо вмирати за Німецьку грабіж, не будемо вмирати за
московський імперіялістичний розбій. Український народ закликає Вас до
спільної боротьби з нашими спільними ворогами. Йдіть разом з
українськими повстанцями, формуйте свої національні відділи!”
“СИНИ ТУРКМЕНІЇ !
“…Німцям потрібна була тільки Ваша кров для їх імперіялістичних
завоювань. Німці, як і большевики, несуть народам рабство і фізичне
винищення. Приклад цього – господарювання німців в Україні.
Туркмени! Кидайте німецьких поневолювачів! Із зброєю в руках переходіть
до українських повстанських відділів, що хоробро борються з німецькими і
московськими імперіялістами!”
“ЧЕРКЕСИ, КАБАРДИНЦІ, ОСЕТИНИ, ЧЕЧЕНЦІ, АДИГИ, ЛЕЗГІНИ, ІНГУШІ !
Сини гір! Досить бути сліпим знаряддям у руках німецького імперіялізму!
Згадайте заповіти своїх гордих предків, що загинули за волю Кавказу!
Український народ закликає Вас до спільної боротьби з віковічними
гнобителями! Створюймо міцний фронт проти експлуататорів людства!
Зі зброєю в руках переходіть до національних відділів при Українській
Повстанській Армії. Готуйте сили для загальної революції проти
московсько-большевицької тиранії. Нас об’єднує спільна боротьба під
кличами “Воля народам! Воля людині!”
“АЗЕРБАЙДЖАНЦІ !
Тільки спільними силами всіх поневолених народів можна перемогти
імперіялістичних хижаків Москви й Берліну і побудувати незалежні держави
Кавказу й Азії.
Ми закликаємо Вас збільшувати ряди своїх національних відділів при
Українській Повстанській Армії!”
“УЗБЕКИ !
В сьогоднішній момент, зазнаючи краху, німецький імперіялізм намагається
затягнути Вас на сторону старих німецьких позицій.
Всі поневолені европейські народи піднімаються на боротьбу з
гітлерівським звірем. Покидають німців союзники. На зміну гітлеризмові
на наші землі йде кривавий большевизм. Не відступайте разом з німецькими
військами. При Українській Повстанській Армії існують і національні
частини народів Сходу.
Узбеки! Переходіть зі зброєю в руках до українських повстанських
відділів. Будемо спільними силами готувати удар по московських
імперіялістах!”
Такі заклики до народів сходу друковано російською мовою, а опісля
мовами тих народів. Летючки в мовах і письмом східніх народів друкувала
УПА-Південь в друкарнях Одеси.
Не поминула УПА своєю увагою й червоних партизан. В окремих зверненнях
до них УПА намагалася розкрити їм очі на облуду московських сатрапів,
які, опинившись у смертельній небезпеці обіцяють всякі блага, але
повернуться до своїх жорстоких методів гноблення, як тільки та небезпека
для них промине. Так в одній з таких летючок УПА писалося:
“ЧЕРВОНІ ПАРТИЗАНИ !
Ставши на шлях боротьби з німецькими наїзниками, Ви поступили правильно.
Не можна мовчати і байдуже приглядатися до того, що діється в Україні та
інших окупованих Німеччиною країнах. Боротися активно проти
гітлерівських варварів – це великий священний обов’язок кожної чесної
людини. Але, знищуючи існуюче лихо, треба думати про новий, кращий лад у
майбутньому. Який же мав би бути новий лад, що прийде на зміну німецькій
неволі? Чи ж на зміну гітлерівської “Нової Европи” мав би знов
повернутися большевицький СССР?
Ні! Не за таку зміну ми боремося, не такого бажаємо собі ладу в Україні
і в світі. Бо ж кремлівські імперіялісти такі ж самі вороги народу, як і
берлінські.
Червоні партизани !
Поширюйте свій фронт боротьби! Знищуючи німецьких загарбників, поверніть
свою зброю також проти кремлівських катів та їх агентів!
Женіть від себе політруків і командирів, присланих з Москви!
Вступайте на прогресивний шлях великого майбутнього. Єднайтеся з
народами проти всіх катів і гнобителів – за щасливе майбутнє, за новий
лад вільних народів у самостійних національних державах!”
Звичайно, чужонаціональний елемент в німецькій армії та в німецьких
поліційних частинах складався з людей дуже різної якости. Були такі, що
самі голосились туди, щоб у важкі воєнні часи й самим поживитись
грабіжжю та розбоєм. Таким усе те, про що писалося в летючках, було чуже
й байдуже. Та було чимало й таких, яких силою забрано до німецьких
частин і які співчували гнобленому й грабованому українському населенню
усвідомлюючи собі, що так само поводяться німці в їх батьківщині супроти
їх так само поневоленого німцями народу. І тому велика кількість їх
відгукується на заклики УПА, кидає німців і зі зброєю в руках переходить
до УПА. Так повстають в УПА окремі національні частини грузинів,
узбеків, татар та інших східніх народів.
У фронтових звідомленнях УПА згадується, наприклад:
“25 червня 1943 р. в триденних боях загону УПА під командуванням к-ра
Крука в околицях Теремна на Волині, в яких цілком розгромлено
сталінських партизанських грабіжників, що вже довший час напастували
мирне населення, особливо відзначився відділ грузинів”.
“В місяці серпні 1943 р. відділ УПА, складений також з узбеків, грузинів
і росіян, знищив у боях з німцями в Млинівському р-ні, Рівенської
области 60 гітлерівських бандитів”.
“29. 4. 44 р. у великому бою відділів УПА з військами НКВД в с.
Залізниця на Крем’янеччині взяли участь і визначилися національні
відділи під командою к-ра Яструба. В цьому бою ворог утратив 240
вбитими”.
Осінню 1943 р. в складі Української Повстанської Армії було вже 15
національних куренів. Це дало поштовх до скликання Першої Конференції
Поневолених Народів Східньої Европи і Азії, яка відбулася в Україні в
днях 21-22 листопада 1943 р. В протоколі конференції зазначується, що
багато делегатів прибули зі своїх рідних земель, що знаходилися в той
час під большевицькою окупацією, перемагаючи численні труднощі при
переході лінії фронту.
“В умовах боротьби українського народу з німецькими окутпантами
зібралась і перевела свою працю конференція, – читаємо далі в протоколі
– 20 листопада, напередодні праці конференції баталійон німецьких
грабіжників в місцевості, де скликалась конференція, прийшов грабувати й
палити села. Загони УПА розбили й розігнали гітлерівських бандитів, не
давши їм можливости спалити намічені села.
Пліч-о-пліч з бійцями загону УПА взяли активну участь в бою деякі
делегати конференції. Вони показали, що являються не лише політичними,
але й прекрасними військовими керівниками своїх народів.
В боротьбі зі спільними поневолювачами росте й міцніє дружба й співпраця
народів Сходу.
Перша конференція визначає шлях священої боротьби поневолених народів
проти імперіялізмів, за здобуття своїх незалежних, самостійних держав,
за повне визволення народів і людини, за справді щасливе життя. Вона,
вказуючи шлях, дає ідейно-політичну зброю в руки революційних мас
пригноблених народів, які уже піднімають свої боєві прапори й твердо
підуть цим шляхом до остаточної перемоги”.
В конференції взяли участь 39 делегатів від 13 народів: азербайджанці –
6 делегатів, голова делегації лейтенант Фізул; башкіри – 1 дел.,
Кагарман; білоруси – 2 дел., голова Дружний; вірмени – 4 дел., гол.
воєнтехнік Антракт; грузини – 6, гол. майор Гогія; кабардинці – 1.
Баксан; казахи – 1, Дежумен; осетинці – 2, гол. сержант Храм; татари –
4, гол. старший сержант Тукай; узбеки – 5, гол. Шімрат; “Українці – 5.
гол. проф. Стеценко; черкеси – 1, Джігіт; чувахи – 1, сержант Скворцов.
Конференцію відкрив проф. Стеценко, нав’язуючи сучасну співпрацю
поневолених народів Східньої Европи й Азії з українським народом до
традиції спільного з’їзду в Києві 1918 р. Предсідником конференції
обрано українця Левченка. Доповіді виголошено на такі теми:
“Оцінка сучасного політичного положення”, – доповідач проф. Гурієлі,
грузин; “Політичні завдання поневолених народів” – доповідач проф.
Стеценко; “Організація і практичні цілі єдиного фронту поневолених
народів” – доповідач інж. Озерська, українка. Після обширної дискусії
обрано резолюційну комісію в складі: проф. Гурієлі – грузин, майор Гогія
– грузин, лейт. Фізул – азербайджанець, учитель Шімрат – узбек, проф.
Стеценко – українець, агроном Ходжаєв, інж. Озерська – українка.
Конференція схвалила наступне:
Постанови:
1. Сучасна війна між німецьким націонал-соціялізмом і російським
большевизмом – це типово і імперіялістична війна за панування над
світом, за новий поділ матеріяльних багацтв, за здобуття нових
сировинних баз і ринків збуту, за поневолення народів і експлуатацію
їхньої робочої сили.
2. Обидва воюючі імперіялізми заперечують право народів на їх вільний
політичний і культурний розвиток у самостійних національних державах, та
несуть усім народам політичне, соціяльне й культурне поневолення у формі
гітлерівської “Нової Европи”, чи большевицького СССР.
3. Протисуспільні грабіжницькі цілі та повну ідейну пустку намагаються
імперіялісти прикрити брехливими гаслами про соціяльну рівність,
визволення працюючих тощо.
опори в відігрітих реакційних гаслах слав’янофільства і традиційного
російського патріотизму.
5. Імперіялістична війна довела воюючі імперії до великого матеріяльного
й військового виснаження та загострила політичні й економічні
суперечності в середині імперій. Це створює сприятливі обставини для
наростання революційно-визвольного руху серед поневолених народів.
Останній час характеризується швидким ростом і загостренням визвольних
революційних дій поневолених народів. В цьому запорука перемоги
революції та нового світлого майбутнього.
Політичні завдання поневолених народів
Тільки національні революції поневолених народів припинять безглузду
воєнну різню і принесуть світові тривкий мир. Новий міжнародний лад,
опертий на пануванні політичних прав кожного народу, дасть кожному
народові повні можливості культурного й економічного розвитку. В системі
вільних національних держав забезпечується повна воля людині, давленій і
експлуатованій досі казармною системою імперіялізмів.
Для швидкої і певної перемоги націнальної революції потрібний один
спільний фронт поневолених народів. Тому конференція вважає необхідним
створення спільного комітету народів Східньої Европи і Азії, який буде
координувати всі національно-революційні сили тих народів, виробить
єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у
відповідний мент дасть гасло до одночасного повстання всіх поневолених
народів.
Окремі постанови
1. Перша Конференція Поневолених Народів Східної Европи й Азії вітає
героїчну визвольну боротьбу народів Західньої й Середньої Европи проти
німецького імперіялізму та заявляє свою повну політичну солідарність у
цій боротьбі.
2. Конференція вважає потрібним розгорнути серед народів Західної і
Середньої Европи широку пропаганду для ознайомлення їх з визвольною
боротьбою народів Східної Европи й Азії.
Конференція закликає: Зміцнити самооборону перед терором відступаючої
німецької влади й армії.
Відозва першої конференцїї поневолених народів Східньої Европи й Азії
Дорогі Брати й Сестри! В тяжкі хвилини лютування імперіялістичної війни,
в час загибелі мільйонів наших людей на фронті, винищування наших родин
у запіллі, в час варварського нищення нашого майна та пам’яток культури
по наших містах і селах, звертаємося до Вас з братнім закликом: Станьте
одностайно до оборони життя і майна Вашого і Ваших рідних, станьте, до
боротьби проти ворогів людства, паліїв війни!
Хто ж і для чого розпочав цю страшну й жорстоку війну? Хто являється
винуватцем мільйонних вбивств і страждань невинних? Хто мусить понести
кару за народнє горе? Проти кого нам боротися?
Сучасну війну розпочали й ведуть правлячі імперіялістичні верхівки
Берліна й Москви – німецькі націонал-соціялісти й російські большевики.
Війна ведеться за те, котра з імперіялістичних клік має надалі
поневолювати й експлуатувати народи Европи й Азії.
Імперіялісти вирішили, що їм за мало награбованих земель, замало
заграбованих багатств, замало підбитих народів, вони хочуть ще більше
поширити свої імперії, ще міцніше придусити гноблені народи й затягти до
такого ж ярма нові народи.
Прагнучи до тих розбишацьких цілей, імперіялісти силою змобілізували
ввесь здоровий елемент поневолених і гноблених ними народів та погнали
його на фронт. Мільйони синів України, народів Кавказу, Середньої Азії,
Надволжя і Уралу знаходяться сьогодні в окопах, віддаючи життя за своїх
гнобителів. В тойже час в тилу НКВД тероризує їх родини, знущається над
ними. В тилу запрягають до непосильної праці у воєнних заводах, старих
та дітей, видираючи в них з рота останній кусок хліба. Війна вже
погубила мільйони бійців, зруйнувала народні господарства як
поневолених, так і воюючих народів. Однак кінця війни ще не видно. Для
випередження аліянтів на Балканах кремлівські “вожді” кидають не
підготовані військово солдатські маси в безнастанній наступ під вогонь
німецької зброї. Ще не закінчилася війна з Німеччиною, а вже сталінська
кліка в наслідок загарбницьких задумів на Балканах і в Середній Европі
попадає в нові конфлікти, готується до нових воєнних дій. Ще не вигоєні
одні рани, а вже готуються для населення нові.
Та даремні надії імперіялістичних катів, коли вони думають, що й далі
народ пасивно виконуватиме їхні накази. Сьогодні вже не тільки
поневолені народи, але й маси народів, з яких вийшли правлячі
імперіялістичні верхівки побачили все безглуздя і весь злочин
теперішньої війни. Зараз усім стало ясно, що безперспективне змагання на
фронті постійно доводить і вкінці приведе до повного спустошевня рідних
земель і знищенвя народів; всі зрозуміли, що мусить припинитися
безглузда борня народів, що мусить наступити зміна.
Однак яка має бути зміна і як до неї дійти?
Чи може наступити зміна, коли залишаються при владі існуючі
імперіялістичні кліки? Чи може наступити суттєва зміна, коли залишаються
дотеперішний державний лад, насильства й експлуатація? Відомо ж, що
державний лад, побудований на поневоленні одних народів другими породжує
змагання до дальшого підбою і дальшого поневолення, породжує
імперіялізм. Устрій, побудований на поневоленні одних народів другими
неминуче веде до імперіялістичних воєн і руїни.
Щоб вийти з сьогоднішнього трудного становища, припинити війну замало.
Для цього необхідно повалити цілий державний устрій, знищити
імперіялістичні кліки й побудувати новий лад на Сході Европи й Азії. Цей
лад виключить можливість поневолення одного народу другим, виключить
всякий імперіялізм, і гарантуватиме повну волю розвитку кожного народу.
Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної
нації на своїй етнографічнїй території.
Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з
імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної
революції. В боротьбі проти спільних гнобителів – сталінського й
гітлерівського імперіялізмів – необхідний єдиний фронт всіх народів
Сходу, керований своїми національними проводами. Для перемоги
національної революції потрібний підйом мільйонових мас.
Поневолені народи Сходу вже вступили на шлях цієї священної боротьби. В
цій боротьбі вони вже добились поважних успіхів. Національні повстанські
армії й відділи в Україні, на Кавказі, в Середній Азії і в Прибалтиці
високо підняли прапор проти імперіялістів, обороняючи свої народи перед
грабунком імперіялістичної наволочі, та визволяючи цілі території від
імперіялістів, боряться за повну національну незалежність своїх народів.
В повній солідарності з ними ведуть таку ж боротьбу проти імперіялістів
народи Західньої Европи (національна повстанська боротьба на Балканах, у
Франції, Норвегії, Бельгії, Голляндії і т.д.), слідом за цим боротьба
поширюється на території всієї Европи та цілої імперії СССР, втягаючи до
повстання усі поневолені народи, а також російський та німецький народи,
придушені власними імперіялістичними кліками.
Мільйони бійців Червоної Армії, розсіяні по цілій Европі й Азії в
окопах, на фронті, в запіллі, в німецькому полоні, національних
батальйонах при німецькій армії, мільйони робітників на воєнних заводах,
в колгоспах, на каторжних роботах Німеччини й Сибіру, – це велика армія
національної боротьби Сходу, це запорука її перемоги.
Бійці Червоної Армії – і – дорогі наші брати в окопах
Своєю героїчною боротьбою Ви проганяєте німецьких імперіялістів з рідної
землі. Однак Ви виконуєте лише половину роботи. За плечима нас жирує на
народньому горю другий імперіялізм – сталінський. Він такий же ворог
народів, як і німецький імперіялізм. Він так само поневолює і експлуатує
народи, як і німецький. Поверніть свою зброю проти нього. Бийте його так
нещадно, як б’єте зараз гітлерівську наволоч. Творіть військові
революційні, протисталінські, протиімперіялістичні організації.
Нав’язуйте контакт з національними, революційними повстанськими арміями
й переходьте до них організованим порядком – індивідуально та цілими
військовими частинами!
Робітники воєнних заводів! Не помагайте імперіялістам своєю працею в
запіллі загублювати наших братів на фронтах! Виготовлену Вами зброю і
амуніцію за хоплюйте в свої руки й бийте нею Ваших гнобителів
імперіялістів, передайте її національним повстанським арміям та
відділам.
Приналежні до чужонаціональних батальйонів при Німецькій Армії!
Гітлерівські окупанти використали Ваше тяжке становище в полоні і вашу
волю битися проти сталінського імперіялізму, погнавши Вас на фронт
братовбивчої війни. При Вашій допомозі гітлерівські імперіялісти хочуть
поневолити Ваших рідних на батьківщині, а потім Вас знищити, як
непотрібний елемент! Не дозвольте використовувати себе проти Ваших
братів! Ваше місце не при Німецьких дивізіях, а в революційних
протиімперіялістичних національних повстанських арміях. Нав’язуйте з
ними контакт, поширюйте національно-революційну свідомість серед своїх
товаришів та зі всіма боєприпасами переходьте до своїх повстанських
армій, а де їх нема, сміливо створіть такі!
Працюючі інтелігенти!
Не посилюйте своєю працею державного апарату насильства над народами.
Вступайте зі своїми народами в революційну боротьбу проти
імперіялістичних катів. Покидайте установи, з’єднуйтесь з відділами
своїх національних повстанських армій та віддайте своє знання для їх
зміцнення.
Своєю працею допомагайте двигнути єдиний фронт народів у боротьбі проти
імперіялістів за свої національні незалежні самостійні держави!
Революційними силами народів у спільнім фронті боротьби проти
імперіялістичних загарбників повалимо існуючий лад насильства й збудуємо
новий лад. Оснований на справедливості й волі народів і людини.
Геть імперіялістичну війну! Смерть імперіялістичним хижакам
большевицької Москви і націонал-соціялістичного Берліну!
Смерть Сталінові й Гітлерові! Геть гітлерівську “Нову Европу” й
большевицький СССР!
Хай живуть національні революції поневолених народів!
Хай живуть незалежні національні держави всіх поневолених народів Европи
й Азії.
Хай живе мир і дружба народів!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
