UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДілова дискусія. Культура проведення суперечки. (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18810
Скачало1755
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ділова дискусія. Культура проведення суперечки.

 

Суперечка, її цілі й підходи.

 

Читаючи деяку психологічну літературу можна сформувати думку, що ділова

міжособистісна комунікація завжди протікає гладко і без яких-небудь

проблем. Однак далеко не завжди відразу ж удається знайти повне

взаєморозуміння з партнером, приходиться відстоювати свою і вислухувати

його точку зору. Буває, що «з'ясування» відносин відбувається досить

болісно, принаймні для однієї зі сторін. Головне – не допустити

переростання нормальної суперечки по ділових питаннях у міжособистісну

конфронтацію.

 

Багато керівників задумувалися, наприклад, над тим, чому не всі підлеглі

дозволяють собі сперечатися, відстоювати свою точку зору? На словах

майже всі керівники висловлюють бажання, щоб їх підлеглі в процесі

ділової міжособистісної комунікації виявляли велику активність і

ініціативу у відстоюванні своєї точки зору, але далеко не всі дійсно

хочуть цього. Можна виділити деякі причини, у наслідок яких підлеглі

вкрай неохоче вступають у суперечку з керівниками:

 

Почуття власної безпеки. Підлеглі «бояться за власну шию». Вони нерідко,

у ході спостережень за розвитком подій, приходять до висновків, що люди,

які завжди погоджуються з керівником, як правило, швидше просуваються

нагору по службових сходах, чим ті, хто висловлює власну, нехай навіть

дуже розумну й ділову думку. Вони також добре розуміють, що їх майбутнє

в основному залежить від їхнього безпосереднього керівника, і тому їм

немає сенсу не погодитися з ним.

 

Статус розходжень. Розходження в зайнятому керівником і підлеглим

положенні часто перешкоджає встановленню успішних ділових і

міжособистісних відносин, особливо якщо такий керівник постійно

підкреслює своє «верхнє» положення і не допускає ніякого

міжособистісного зближення з підлеглим.

 

Минулий досвід. Маючи «багатий» минулий досвід спроб ведення спорів з

керівниками, підлеглі починають випробувати почуття марності хоч якоїсь

боротьби за власну думку й упевненість у тім, що будь-яка незгода з

начальством може привести лише до появи антагонізму з його боку і

порожній витраті часу з боку підлеглого.

 

Манера керівника приймати рішення. Якщо серед підлеглих сформувалася

думка, що хто б і що б керівнику не говорив, він усе рівно залишиться

при своїй думці, навряд чи хтось ризикне сперечатися з таким керівником.

 

 

Репутація керівника. Рідко, але все-таки буває, коли керівник має

репутацію людини злопам'ятної, мстивої, людини, що ніколи нічого не

забуває і не прощає. У ситуації такого роду дуже сумнівно, щоб хтось із

підлеглих ризикнув посперечатися з таким керівником.

 

Оскільки мистецтво ведення суперечки здобуває для кожного з нас усе

більш важливе значення, тобто є всі підстави для того, щоб розібратися в

його сутності, порівняти його з такими близькими поняттями, як «диспут»,

«дискусія» і «полеміка».

 

Слово «диспут» походить від латинського disputo – міркую. У тих

ситуаціях, коли мова йде про диспут, мається на увазі колективне

обговорення моральних, політичних, літературних, наукових, професійних і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ