UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДілова дискусія. Культура проведення суперечки. (реферат)
АвторPetya
РозділДіловодство, бібліотечна справа, архівознавство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18788
Скачало1755
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ітичних, літературних, наукових, професійних і

інших проблем, на рішення яких немає однозначної, загальноприйнятої

відповіді. У процесі диспуту його учасники висловлюють різні судження,

точки зору й оцінки тих чи інших подій чи проблем.

 

Слово «дискусія» походить від латинського discussio – розгляд,

дослідження. Під дискусією, звичайно, мається на увазі публічне

обговорення яких-небудь проблем, спірних питань. Дискусія часто

розглядається як метод, що активізує процес навчання, вивчення складної

теми, проблеми, що вклинюється в контекст, наприклад, семінарського

заняття.

 

Слово «полеміка» походить від грецького polemikos, що означає «ворожий»,

«войовничий». Неважко зрозуміти, що для полеміки також характерна

процедура суперечки, але суперечки, що приводить до конфронтації й

боротьби принципово протилежних думок і підходів у рішенні визначених

проблем.

 

Відомо, що дискусії й диспути найчастіше ведуть до мирного результату

подій, до колективного пошуку істини. Ціль же полемічної суперечки –

здобути перемогу над супротивником будь-що-будь.

 

Однак варто помітити, що й у диспуті, і в дискусії, і в полеміці, хоча і

з різним ступенем активності і конфронтації, виникає й розвертається

суперечка його учасників. Суперечка виступає як би характеристикою

процесу обговорення чи проблеми питання двома протиборчими сторонами.

Помітимо також, що слова «спір» і «дискусія» часто використовуються, як

слова-синоніми (як, наприклад, у словнику Ожегова).

 

Практика показує, що дискусія може вестися з різною гостротою

протиборства. Це можуть бути диспут, дебати, полеміка, суперечка. У

будь-якому випадку для ведення дискусії, як мінімум, необхідно мати дві

різні точці зору, два різних підходи до рішення відповідного питання чи

проблеми. Хоча реально їх, як правило, буває значно більше. Власне

кажучи, кожний з учасників дискусії часто має свою точку зору, свій

погляд на рішення проблеми.

 

Якщо говорити про суперечку, то вона може бути визначена, як обговорення

у формі дослідження проблеми, із метою встановлення істини. В.І.Андрєєв

пропонує як робоче визначення поняття «суперечка» наступне:

 

СУПЕРЕЧКА – це характеристика процесу обговорення проблеми, спосіб ії

колективного дослідження, при якому кожна зі сторін, аргументуючи

(відстоюючи) і спростовуючи (опонуючи) думку співрозмовника

(супротивника), претендує на монопольне встановлення істини.

 

У процесі ведення спора в явному чи схованому виді виявляється деяке

протиріччя, що дозволяє сформулювати проблему. У ході колективного

обговорення або відбувається вирішення проблеми, або кожна із

протиборчих сторін залишається при своїй думці.

 

Андрєєв виділяє сім варіантів протікання дискусії-суперечки:

 

Евристичний підхід до ведення суперечки, коли одна зі сторін, не

наполягаючи на своєму підході до рішення проблеми, використовуючи методи

переконання, інтуїцію і здоровий глузд, поступово схиляє до своєї точки

зору другого чи іншого співрозмовника, учасника суперечки.

 

Логічний підхід до ведення суперечки, для якого характерні жорсткий

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ