Реферат на тему:
Геопатогенні зони та захворюваність населення
У динамічно активних територіях інтенсивне техногенне навантаження
зумовлює накопичення різних шкідливих речовин у компонентах ландшафтів.
Це призвело до виникнення певних типів захворювань населення. В окремих
промислових містах (Керч, Комунарськ, Кривий Ріг, Лисичанськ,
Маріуполь), де атмосферні викиди шкідливих речовин сягають понад 1500 кг
на одного мешканця, серед населення переважають захворювання органів
дихання [1, 4, 6, 7].
Водночас геодинамічна активність територій зумовлює накопичення у
ґрунтово-рослинному покриві та питній воді важких металів глибинного
походження, що сприяють поширенню таких хвороб, як цироз печінки
(залізо), ниркові хвороби (кадмій), пневмонія (марганець), гепатит
(мідь), бронхіальний рак (нікель) та ін.
У багатьох наукових працях за останній період опубліковані результати
екологічних досліджень літосфери, спрямовані на пошуки
природно-геодинамічних взаємозв’язків між різними геологічними
порушеннями земної кори і поширенням захворювань серед населення [1,
4–7, 9, 14, 16, 17]. На особливу увагу заслуговують праці В.А. Зайцева,
О.І. Малютіна, М.А. Романовської [9] (вивчали характер впливу зон
новітніх розломів на тваринний світ); Є.Н. Федоріна, А.К. Сухова, Е.А.
Сухової [17] (вивчали вплив радону на стан здоров’я населення); А.М.
Анісімова, С.А. Бетечко та ін. [1] (детально визначили вплив
медико-геологічних аномалій на захворюваність населення Одеської
області).
Ми вивчали характер впливу геодинамічної активності тектонічних структур
плейстосейстових областей, сильних та відкритих вогнищ землетрусів на
поширення захворювань населення Карпатського сейсмоактивного регіону
Західної України [9].
Дослідження проведено в північній частині Львівської області, яка
охоплює Сокальський, Жовківський, Радехівський, Кам’янсько-Бузький і
Буський райони.
Завдяки всебічному вивченню структурно-геологічних особливостей та
картографічному дослідженню різномасштабних геологічних карт з’ясовано,
що перелічені райони належать до сейсмоактивної території з густою
мережею тектонічних порушень на різних глибинних рівнях земної
кори, чим зумовлено формування
відповідних геопатогенних зон. Такі аномалії негативно впливають як на
самопочуття населення, так і на виникнення певних типів хвороб.
У межах досліджуваної території проаналізовано структурні особливості
двох рівнів: по підошві земної кори – поверхні Мохоровичича, та поверхні
фундаменту, які формують геодинамічну активність геопатогенних зон. До
аномальних структур нижнього рівня [12] належать глибинні розломи,
зафіксовані в контактній зоні поверхні Мохоровичича та верхньої мантії
на глибині 30–40 км .
Усі ці кінематичні особливості розломів свідчать про інтенсивне
переміщення глибинного матеріалу гірських порід у південно-східному
напрямі та значне витискання його до земної поверхні [2, 3]. Це явище
зумовлене геодинамічним полем напружень регіону, де зусилля
горизонтального стиску орієнтовані з південного заходу на північний
схід. У такому полі напружень відбувається витискання глибинних флюїдів
(вуглеводнів, підземних вод) до земної поверхні з винесенням радону,
важких металів, радіоактивних ізотопів гелію, урану та інших хімічних
елементів.
У межах Жовківського району простягаються Рава-Руський, Жовківський,
Великолюбінський розломи. На північному боці Рава-Руського розлому
розташовані села Забір’я (0,1–1,0 км) і Добросин (3–5 км), на південному
– с. Річки (0,1–1км). Рава-Руська (10 км), Магерів (5–7 км). У зоні дії
Жовківського розлому розташоване міста Жовква, Мервичі, Куликів, с.
Гряда. Поселення Бишків (0,1–1,0 км), Угнів (2–3 км), Воля Висоцька (3–5
км) віддалені від розлому на 1–3 км. Західніше розлому на 1–3 км
знаходяться Винники. У західній частині Великолюбенського розлому
розташовані Новояворівськ, Немирів, Шкло.
У зоні західного крила Радехівського розлому розташоване м. Радехів, на
східному крилі – с. Оглядів, а в центральній частині – с. Стоянів. За 3
км східніше розлому є с. Нивиці, за 10 км західніше – с.
Вузлове. В межах Буського району в центральній частині Радехівського
розлому розміщені поселення Чаниж та Заводське, у західному крилі – смт.
Красне, за 0,1–1,0 км західніше – с. Яблунівка та м. Буськ. У зоні межі
Радехівського та Теребовлянського розломів є с. Топорів Буського району.
Теребовлянський розлом перетинає смт. Олесько Буського району. У східній
частині розлому розміщене с. Колтів Буського району, а в
південно-західній частині – с. Домажир Яворівського району.
Поверхневі розломи фундаменту відображають геодинамічну активність
земної кори і розташовані над розломами поверхні Мохоровичича. Внаслідок
різних чинників деформування верхніх і нижніх горизонтів земної кори
приповерхневі розломи відрізняються від глибинних морфологією.
Поверхневі розломи та міжнасувні структури району дослідження мають такі
особливості (рис. 2) [13]:
Вітонізький правобічний зсув північно-східного простягання з
субвертикальною площиною зміщення крил розлому має кут нахилу площини
зміщення 75–85о на північний захід. Амплітуда горизонтального зміщення
крил розлому становить 5–3 км і загасає у північно–східному напрямі;
Локачівський правобічний північно-східний зсув з субвертикальною
площиною зміщення крил розлому під кутом 80–85°. Площина зміщення
розлому субвертикальна і має незвичний нахил у північно-західному
напрямі. Амплітуда горизонтального зміщення крил змінюється від 3 до 5
км і зменшується в північно-східному напрямі. Розлом зміщує окремі
ділянки пасом Волинської височини та перетинає села Боб’ятин і Тартаків
Сокальського району;
Рис. 2. Карта структури фундаменту Сілецької сейсмоактивної зони [9,
11]:
1 – ізолінії поверхні фундаменту; 2 – розломи поверхні фундаменту та
їхня морфологія: 1 – Вітонізький, 2 – Локачівський, 3 – Луцький, 4 –
Белз-Балучинський, 5 – Рогатинський, 6 – Рава-Руський, 8 – Городоцький;
3 – прогнозовані розломи поверхні фундаменту: 7 – Перемишлянський; 4 –
ізосейсти; 5 – епіцентр землетрусу.
Луцький правий зсув північно-східного простягання з субвертикальною
площиною зміщення крил розлому. Амплітуда горизонтального зміщення крил
змінюється від 3 до 8 км і наростає в північно-східному напрямі. Площина
зміщення розлому має невеликий нахил у північно-західному напрямі під
кутом 70–85о. Сучасна активність розлому виражена у рельєфі земної
поверхні горизонтальними деформаціями, різним ступенем зволоженості
приповерхневих відкладів та ґрунтів. Типи зволоженості цих трьох
розломів зумовлені сучасним полем напружень верхньої частини земної
кори, витисненням глибинних вод до земної поверхні вздовж простягання
площини розлому, виведенням у поверхневі та ґрунтові води радіоактивних
ізотопних елементів U, Rn, важких металів, різного типу газів та ін
[17]. У зоні дії розлому розташовані м. Радехів, села Дернів, Незнанів,
Вузлове;
Белз-Балучинський правобічний скидо-зсув по фундаменту і правобічний
насуво-зсув у приповерхневій частині земної кори. Розлом простягається з
північного заходу на південний схід. Амплітуда горизонтального зміщення
його крил становить від 5 до 25 км і загасає в південно-східному
напрямі. У районі вуглевидобутку північно-східні ділянки земної поверхні
зони розлому більше зволожені й заболочені. З поверхні площини розлому
на цій ділянці глибинні води, насичені радіоактивними ізотопами і
важкими металами, також витискаються до земної поверхні, що відображене
в ґрунтах і ґрунтових відкладах;
Рогатинський субмеридіональний лівобічний зсув із субвертикальною
площиною зміщення крил розлому має незначний нахил площини розлому на
захід під кутом 75–85о. Амплітуда горизонтального зміщення крил розлому
змінюється від 1 до 20 км і зростає в південному напрямі до
Придністер’я;
Використана література Анисимов А.М., Бетечко С.А., Кенц В.В. и др. Кадастры и атлас карт медико-геологических аномалий на территории Одесской области. – Одесса, 1991. – С. 24. Бень Я., Пронишин Р., Вербицький С. Геодинаміка морфоструктури Розточчя – зони Тейссера–Торнквіста // Геодинаміка. – 1999. – №1. – С. 106–110. Бень Я. А., Пронишин Р. С., Стасюк А. Ф., Мельничук О. П. Геодинаміка західних областей України – сучасні досягнення геодезії, геодинаміки та геодезичного виробництва. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”, 1999. – С. 178–181. Богословский В.А., Вахронгеев Г.С. Модель воздействия физических полей на геологическую среду и живые организмы // Геоэкология. – 2000. – №1. – С. 67–71. Богословский В.А., Жигалин А.Д., Зилинг Д.Г. и др. Геофизические аспекты исследований экологических функций литосферы // Вестн. Москов. ун-та. Сер. геол. – 1999. – №1. – С. 59–64. Богуцький А.Б., Волошин П.К., Полкунова Г.В. Еколого-геохімічні проблеми урбанізованих територій Львівщини // Вісн. Львів. ун-ту. – 1997. – Вип. 20. – С. 17–28. Воевода Б.И., Соболев Е.Г., Русанов А.Н., Савченко О.В. Геодинамика и ее экологические проявления // Наук. праці Донец. техн. ун-ту. Сер. гірничо-геол. – 2001. – Вип. 23. – С. 3–70.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
