UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВикористання даних космічної зйомки у лісовому господарстві (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1829
Скачало297
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Використання даних космічної зйомки у лісовому господарстві

 

 

Спостереження за станом лісових насаджень набуває все більшого значення

у лісовому господарстві. Дані дистанційного зондування є об’єктивним

джерелом інформації, що дає змогу оперативно оцінити стан лісових

насаджень, і як наслідок, своєчасно відреагувати в разі виникнення

критичної ситуації.

 

Попередній досвід. У результаті аналізу світової практики використання

даних дистанційного зондування можна сформулювати такі напрямки їхнього

застосування у лісовому господарстві: 1) актуалізація топографічної

ситуації всередині лісових масивів [1]; 2) визначення меж головних

рослинних асоціацій; 3) спостереження за станом пошкоджень лісових

насаджень, спричинених хворобами та нашестям шкідників [2, 3].

 

Дослідження відбивної здатності деревно-чагарникової рослинності дали

змогу виділити найбільш ефективні довжини спектральних хвиль, що вже

зараз використовуються для рішення задач з оцінки стану лісів:

 

470 нм – для реєстрації змін у співвідношенні хлорофіл/каратиноїди, що

пов’язане з пригніченням деревної рослинності;

 

555 нм – для реєстрації зеленого піка спектрального віддзеркалення

(оцінюють наявність хлорофілу);

 

659 нм – для реєстрації поглинання хлорофілу;

 

865 нм – для характеристики зміни структури клітин мезофілу;

 

1240 нм – для реєстрації різниці між типами лісу;

 

1640 нм – для оцінки вмісту в лісовому полозі вологи;

 

2130 нм – для оцінки вмісту в лісовому полозі вологи, азоту і протеїну;

 

659 і 865 нм – для визначення вегетаційного індексу;

 

1240 і 1640 нм – для оцінки водного стресу деревостою.

 

Для потреб лісового господарства чи не найбільше значення має оброблення

знімків з метою дешифрування породного складу. Це необхідно для

моніторингу стану лісових насаджень, оцінки збитків, завданих пожежею та

іншими стихійними лихами, розроблення програм боротьби з шкідниками.

 

Методичні підходи в визначенні меж категорій лісових земель з

використанням картографічних матеріалів лісовпорядкування. Традиційно

визначення категорій земель та різниці в породному складі на космічному

знімку здійснюється з використанням даних польових спостережень на

пробних ділянках. Цей підхід потребує досить значних витрат на попереднє

дослідження, бо необхідно бути впевненим, що множина пробних ділянок

охоплює всі типи рослинних угрупувань.

 

У тому випадку, коли ми вже маємо картографічні матеріали

лісовпорядкування, необхідність у польових спостереженнях зникає.

Достатньо мати декілька фрагментів лісових масивів, що охоплюють усю

множину класів, для ідентифікації на знімках, щоб класифікувати весь

знімок. Насамперед зі знімка виділяють тільки ту частину, що

використовують як пробну ділянку. Вона може бути представлена одним або

декількома полігонами, на які є таксаційна інформація. В межах цих

полігонів виконується неконтрольована класифікація, яка дає змогу знайти

внутрішні закономірності в спектральних характеристиках пікселів знімка.

Скільки б класів ми не обирали спочатку, все одно, прийдемо до

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ