.

Урбанізація, урбанізаційне природокористування та урбанізовані ландшафти (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2373
Скачать документ

Реферат на тему:

Урбанізація, урбанізаційне природокористування та урбанізовані ландшафти

Урбанізація – складне, багатоаспектне явище. Процеси урбанізації мають
міжгалузевий, міждисциплінарний статус. Їхнім дослідженням займаються
різні науки: політекономія, демографія, соціологія, економіка,
етнографія, демографія. Кожна з цих наук формує своє “бачення” процесу
урбанізації, розглядає його окремі, часткові “зрізи”, формує свою
методологію дослідження та міжнаукові зв’язки.

Одним з найперших та найважливіших завдань наукового дослідження є
з’ясування його актуальності, пріоритетності, з’ясування кола наук з
якими можлива та доцільна інтеграція у вирішенні досліджуваних проблем.
У переважній більшості науково-методичних публікацій ці питання
висвітлюються побіжно. Серед публікацій з основ наукових досліджень, які
започатковують вирішення цієї проблеми, можна виділити роботи К.І.
Геренчука, Е.М. Раковської, О.Г. Топчієва, 1975, В.С. Преображенського,
1986; М.Д. Пістуна, Г.І. Швебса, 1988; В.І. Купцова та ін., 1999.

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день в географічних науках
визначення актуальності, пріоритетності та рівня міжнаукової інтеграції
у досліджуваних напрямках є дещо суб’єктивним.

Для з’ясування об’єктивної картини актуальності, пріоритетності та
міжнаукової інтеграції у дослідженнях різних аспектів проблематики з
урбанізації, урбанізаційного природокористування та урбанізаційного
ландшафтознавства у предметно-об’єктному полі наук в Україні було
застосовано його моделювання та інтерактивний комп’ютерний аналіз
засобами мережевих (Internet) технологій.

З огляду на сказане, ми вирішили з’ясувати актуальність дослідження
урбанізації, урбанізаційного природокористування, урбанізованих
ландшафтів та виявити їхній міжнауковий інтеграційний потенціал у
досліджуваній проблематиці, сформований на основі найбільших
пріоритетів, актуальних та потенційних міжнаукових зв’язків.

Згідно із визначеною метою, основними завданнями аналізу є:

– моделювання загальнонаукового та конкретно-наукового
предметно–об’єктних полів дослідження урбанізації, урбанізаційного
природокористування та урбанізованих ландшафтів;

визначення наук, що мають найвищій рівень пріоритетів та відповідно
найвищий міжнауковий інтеграційний потенціал у досліджуваній
проблематиці;

конкретизація мети та завдань подальшого наукового
конструктивно-географічного дослідження урбанізації, урбанізаційного
природокористування та урбанізованих ландшафтів.

Моделювання та аналіз загальнонаукового предметно-об’єктного поля
виявив, що найвищий рівень пріоритетності та міжнаукового інтеграційного
потенціалу у досліджуваній проблематиці мають географічні науки.
Стабільно високий рівень – архітектура та державне управління. Середній
рівень займають соціологічні науки, національна безпека та історичні
науки. Саме ці науки на основі високого міжнаукового інтеграційного
потенціалу формують тісні міжпредметні зв’язки та визначають актуальні
напрямки у дослідженні урбанізації, урбанізаційного природокористування
та урбанізованих ландшафтів.

Серед інших наук, для яких досліджувана проблематика не є провідною, але
досить актуальною, можна назвати медичні, педагогічні, біологічні,
геолого-мінералогічні, технічні, економічні, сільськогосподарські та
філологічні науки.

Найважливішим підсумковим етапом аналізу є моделювання
конкретно-наукового предметно-об’єктного поля дослідження для наук, що
мають найвищий рівень пріоритету, та міжнаукового інтеграційного
потенціалу у загальнонауковому предметно-об’єктному полі саме для
географічних наук.

Основою для моделювання та аналізу є дисертації та автореферати
дисертацій з географічних наук.

Загальна кількість опрацьованих дисертацій та авторефератів дисертацій
склала 805 джерел: з них проблематиці дослідження відповідають 29.

Аналіз засвідчив, що серед дисертацій та авторефератів дисертацій у
предметно-об’єктному полі географічних наук дуже високий рівень
пріоритетності досліджуваної проблематики та відповідно рівень
міжнаукового інтеграційного потенціалу мають такі спеціальності, як
конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів,
економічна та соціальна географія та фізична географія, геофізика і
геохімія ландшафтів.

Середній рівень пріоритетності та відповідно середній рівень
міжнаукового інтеграційного потенціалу за дисертаціями та авторефератами
дисертацій має геоморфологія та палеогеографія.

Низький рівень пріоритетності та низький рівень міжнаукового
інтеграційного потенціалу за дисертаціями та авторефератами дисертацій
має гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія.

Дуже низький рівень значущості досліджуваної проблематики та дуже
низький рівень міжнаукового інтеграційного потенціалу за дисертаціями та
авторефератами має метеорологія, кліматологія, агрометеорологія.

Немає дисертацій та авторефератів дисертацій з досліджуваної
проблематики серед таких спеціальностей географічних наук: біогеографії
і географії ґрунтів, океанології, географічної картографії.

Отже, результати моделювання та аналізу конкретно-наукового
предметно-об’єктного поля засвідчують, що на рівні конкретних наукових
розробок – захищених дисертацій з географічних наук – предметно-об’єктне
поле має нерівномірний характер. Яскраво виокремлюються три провідні
спеціальності, що мають найвищі пріоритети та міжнауковий інтеграційний
потенціал у досліджуваній проблематиці. Це конструктивна географія і
раціональне використання природних ресурсів, економічна та соціальна
географія, фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів.

O

U

Ue

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

U

gdOe

gdOe

`„?a$gdOe

&2′?*i+V-i.r01/44dB?FII?LiPoeTIZB_aeaeOOOOOOOOOOOOIIIOE1/4I

`„gdOe

gdOe

gdOe

gdOe

&

gdOe

‚tfaE\EaE\EaEQ hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

hOe

– hOe

номанітним геоекологічним аспектам дослідження міст, міського
середовища, урбанізованих територій, урбоземів та ін. Три – теоретичним,
методологічнім та прикладним питанням ландшафтознавчого дослідження
антропогенних ландшафтів, ландшафтного аналізу урбанізованих та
індустріально-урбанізованих територій.

Тринадцять дисертацій з економічної і соціальної географії формують
шість напрямків суспільно-географічного дослідження урбанізації та
урбанізаційного природокористування (дослідження територіальної
організації та територіального розвитку міст,
еколого-соціально-економічні дослідження міст, соціально-географічні
дослідження урбанізації сільської місцевості, економіко- і
соціально-географічні дослідження малих міських поселень, дослідження
транспортного комплексу в зоні впливу великого міста,
історико-етносоціально-географічні дослідження).

Теоретико-методологічним та прикладним питанням територіальної
організації та територіального розвитку міст, агломерацій, міських
виробничих та суспільно-територіальних комплексів і т. ін. присвячено
сім робіт. Дві роботи мають еколого-соціально-економічне спрямування,
зокрема суспільно-географічне дослідження екологічних проблем міста та
еколого-соціально-економічна експертиза території міста.

Одна робота присвячена соціально-географічному дослідженню урбанізації
сільської місцевості, економіко- і соціально-географічним проблемам
розвитку малих міських поселень, дослідженню формування міжгалузевого
транспортного комплексу в зоні впливу великого міста та регіональному
історико-географічному дослідженню етнічного складу міського населення.

Чотири дисертації з фізичної географії, геофізики і геохімії ландшафтів
розділені на два напрямки – еколого-ландшафтознавчий та
ландшафтознавчий. Так, три роботи мають еколого-ландшафтознавче
спрямування, зокрема, дві присвячені екогеохімічному напрямку в
еколого-ландшафтознавчих дослідженнях урбанізованих ландшафтів, а одна —
еколого-ландшафтознавчому аналізу зеленої зони столичного міста. Одна
робота має теоретико-методологічне спрямування у ландшафтознавчому
дослідженні сучасного стану і перспектив освоєння природних
територіальних комплексів міста.

По одній дисертаційній роботі з досліджуваної проблематики мають
геоморфологія та палеогеографія, гідрологія суші, водні ресурси,
гідрохімія та метеорологія, кліматологія, агрометеорологія. Відзначимо,
що ці роботи поряд зі спеціальним мають певне прикладне екологічне
спрямування. Так, у них досліджено стійкість рельєфу урбанізованих
територій, змодельовано сучасний стан водокористування міст, використано
статистичний метод аналізу, прогнозу та оптимальне планування рівня
забруднення атмосфери великого міста.

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що серед трьох спеціальностей
географічних наук, які мають найвищі пріоритети та міжнауковий
інтеграційний потенціал у досліджуваній проблематиці (конструктивна
географія і раціональне використання природних ресурсів, економічна та
соціальна географія, фізична географія, геофізика і геохімія
ландшафтів), виокремлюються три базові напрямки дослідження урбанізації,
урбанізаційного природокористування та урбанізованих ландшафтів –
геоекологічний (до нього віднесено також еколого-ландшафтознавчий та
еколого-соціо-економіко-географічний напрямки: всього 11 робіт),
територіально-організаційний (суспільно-географічний – 7 робіт) та
ландшафтознавчий (антропогенно-ландшафтознавчий – 4 роботи) напрямки.

Отже, саме в межах інтеграції цих виключно важливих та актуальних
напрямків відбувається сучасний розвиток географічних досліджень
урбанізації, урбанізаційного природокористування та урбанізованих
ландшафтів. Інші напрямки мають важливе додаткове значення. Зауважимо
значне переважання робіт геоекологічного та
територіально-організаційного спрямування та порівняно невелику
кількість теоретико-методологічних урболандшафтознавчих досліджень, а
також відсутність робіт регіонального урболандшафтознавчого спрямування,
власне робіт з досліджень урбанізованих ландшафтів.

З огляду на це, виключно актуальним та важливим завданням є подальше
вдосконалення теоретичних та методологічних основ урболандшафтознавства
(міського ландшафтознавства), як інтеграційної теоретико-методологічної
бази геоекологічного, територіально-організаційного та інших напрямків
дослідження урбанізації, урбанізаційного природокористування та
урбанізованих ландшафтів. Розвиток регіональних урболандшафтознавчих
досліджень та розроблення теоретико-методологічних основ урбанізаційного
ландшафтознавства.

Привертає також увагу те, що немає наукових розробок з досліджуваної
проблематики в галузі географічної картографії. Частково це
компенсується тим, що в деяких роботах трьох базових напрямків до складу
методичних розробок входять методики польового картографування та
картографічного моделювання міських ландшафтів. Проте, необхідно
відзначити, що ці методики переважно мають спеціалізований прикладний
характер. У зв’язку з цим актуальним та важливим завданням у дослідженні
урбанізації, урбанізаційного природокористування та урбанізованих
ландшафтів є вдосконалення та розроблення методик картографування та
картографічного моделювання з використанням сучасних геоінформаційних
систем і технологій. Формування геоінформаційних регіональних
урбогеографічних баз та банків даних. Удосконалення знакових систем
спеціальних та загальних урбогеографічних карт. Розроблення та видання
урбогеографічних карт та атласів.

Використана література

Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні
дослідження. К., 1975.

Основы научных исследований. География / Под. ред. проф. Н.Д. Пистуна и
проф. Г.И. Швебса. Киев, 1988.

Преображенский В.С. Поиск в географии. М., 1986.

Философия и методология науки / Под. ред. В.И. Купцова. М., 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020