UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАктивність мікроорганізмів-азотфіксаторів у ґрунті західного лісостепу України (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1777
Скачало275
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Активність мікроорганізмів-азотфіксаторів у ґрунті західного лісостепу

України

 

 

Несимбіотичні азотфіксатори – це комплекс вільноіснуючих та асоціативних

мікроорганізмів, життєдіяльність яких пов’язана з кореневою системою

рослин, водоростями і ціанобактеріями. Вільноіснуючі азотфіксатори

трапляються серед хемотрофів і фототрофів, аеробів і анаеробів [1].

Відомо близько 130 родів вільноіснуючих бактерій-азотфіксаторів і понад

100 таксонів синьозелених водоростей. Для життєдіяльності

вільноіснуючих азотфіксаторів важливе значення мають рослинні організми.

Зокрема, бобові можуть у 10-100 разів збільшувати в ризосфері кількість

клітин анаеробів із роду клостридій, що пов’язано із виділеннями їхньої

кореневої системи.

 

В. Кудеяров [3] з’ясував, що для різних ґрунтових зон рівень

несимбіотичної азотфіксації коливається в межах 30-40 кг·га-1·рік-1.

Подібні дані отримали співробітники Ротамстедської станції в Англії [7].

 

Мікроорганізми у разі надходження до ґрунту нітрогенних добрив

сповільнюють процес фіксації атмосферного азоту і для побудови своїх тіл

використовують мінеральні форми цього елемента. Виявлено [2, 6, 9], що

надходження понад 60-120 кг·га-1 нітрогенних добрив пригнічує

несимбіотичну азотфіксацію у ґрунті. Проте в дослідах Ротамстедської

дослідної станції довготривале застосування нітрогенних добрив у дозі

144 кг·га-1 посилювало азотфіксацію від 34,5-35,7 (варіант РК) до 47,6

кг·га-1·рік-1 [8]. Щорічне внесення 120 кг нітрогенних добрив до сірого

лісового ґрунту супроводжувалося надходженням 107 кг·га-1

несимбіотичного N, що було на 30 кг·га-1 більше, ніж у варіанті РК [3].

Можливо, що вплив Нітрогену мінеральних добрив на несимбіотичну

азотфіксацію залежить від співвідношення Cорг:Nminmin у ґрунті, яке

визначає спрямованість масового потоку додатково внесеного Nmin у процес

мікробної чи рослинної іммобілізації.

 

Розходження результатів досліджень впливу нітрогенних добрив на

інтенсивність несимбіотичної азотфіксації пояснють також різними

підходами до оцінювання активності нітрогенази – ферменту процесу

азотфіксації. Як звичайно, нітрогеназна активність інгібується у

ранні терміни внесення нітрогенних добрив, тоді як

 

продуктивніша азотфіксація відбувається у другій половині вегетаційного

періоду, коли вміст мінеральних форм Нітрогену в ґрунті зменшується до

мінімуму, а нагромаджена коренева маса починає відмирати і стає

додатковим джерелом енергії для ґрунтових мікроорганізмів [3].

 

На наш погляд, реакція азотфіксаторів на надходження нітрогенних добрив

залежить від вмісту біологічно доступних форм Нітрогену в ґрунті та

енергетичного забезпечення гетеротрофної біоти. У разі порушення

співвідношення Сорг:Nmin, відбуватиметься посилення або послаблення

біологічної фіксації молекулярного азоту. З огляду на це активізація

процесів біологічної азотфіксації на фоні надходження нітрогенних

добрив свідчить про дефіцит біологічно доступних форм Нітрогену в

ґрунті.

 

Дослідження виконані на агроекологічному полігоні, організованому на

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ