.

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3289
Скачать документ

Реферат на тему:

Трансформація гранулометричного складу ґрунтів в разі осушення

Фізичні властивості ґрунтів є однією з найважливіших характеристик, що
визначає якісний стан ґрунтового покриву. Вони впливають на напрям
ґрунтотворного процесу, морфогенетичні особливості, фізико-хімічні,
хімічні, агрономічні, водно-фізичні, теплові властивості і режими,
родючість. Фізичні властивості характеризують ступінь окультурення й
агроекологічний стан ґрунтового покриву. Негативні фізичні властивості
ґрунтів є однією з причин проведення меліорацій ґрунтів. Погіршення
фізичних властивостей ґрунтів призводить до розвитку деградаційних
процесів, зниження родючості.

Гранулометричний склад – важлива генетична й агрономічна характеристика
ґрунту, тісно пов’язана з властивостями ґрунтотворних порід. Він
відображає їхню трансформацію в процесі ґрунтотворення, є одним з
індикаторів змін, що відбуваються у ґрунті внаслідок антропогенного
впливу (осушення, зрошення, рекультивація тощо) та різних умов
сільськогосподарського використання ґрунтів.

Останніми роками гранулометричному складу ґрунтів Українського і Малого
Полісся, як і іншим фізичним властивостям, не приділяють належної уваги.
Фізичні властивості ґрунтів часто недооцінюють під час ведення
землеробства, пов’язуючи отримання високих врожаїв головно з наявністю
поживних речовин у ґрунті. Частково характеристика гранулометричного
складу поліських ґрунтів наведена у працях П.В. Климовича, С.І.
Веремеєнка, Л.А. Кульчицької, А.А. Кирильчука, Г.С. Підвальної, В.Г.
Гаськевича (1–5, 7–10].

Питання трансформації гранулометричного складу ґрунтів під впливом
антро-погенези розглянуте у працях С.П. Позняка, Ф.Р. Зайдельмана і А.П.
Шварова, М.С. Сі-макової і В.Ю. Гельцер, В.Г. Гаськевича [3–6, 11, 12].
Дуже мало аналізують зміни гранулометричного складу ґрунтів у
контексті розвитку деградаційних процесів. Тому

вивчення змін гранулометричного складу ґрунтів під впливом осушувальних
меліорацій, деградаційних процесів, зумовлених цими змінами, є
актуальним.

Гранулометричний склад, як консервативна характеристика ґрунту,
успадкована ним від ґрунтотворної породи, досить стійкий як до
зовнішніх, антропогенних, так і до внутрішньоґрунтових процесів. Для
того, щоб суттєво змінилися вміст і співвідношення гранулометричних
фракцій у межах генетичного горизонту чи у ґрунтовому профілі загалом,
необхідний тривалий час окультурення або еволюції ґрунту.

Деградація грунтів

Осушувальні меліорації належать до факторів швидкої і глибокої
трансформації просторової структури, ґрунтових режимів і процесів, які
спричинюють зміни властивостей ґрунтів, у тому числі й гранулометричного
складу.

Об’єктом досліджень є дерново-підзолисті, лучні та дернові ґрунти Малого
Полісся. Предмет досліджень – гранулометричний склад ґрунтів, його
трансформація в процесі осушення. У процесі дослідження
гранулометричного складу ґрунтів Малого Полісся ми мали на меті виявити
вектори змін гранулометричного складу ґрунтів різної генези під впливом
тривалого осушення гончарним дренажем; з’ясувати вплив гранулометричного
складу і змін, що відбуваються у ньому після осушення, на розвиток
деградаційних процесів у ґрунтах, характер їхнього використання,
екологічну ситуацію в регіоні, пов’язану з деградацією ґрунтів.

Зміни гранулометричного складу ґрунтів Малого Полісся, зумовлених
тривалим осушенням та сільськогосподарським використанням осушених
земель і пов’язаних з цим деградаційних процесів, досліджували у
Ратинському і Підподільському природних районах на стаціонарних і
напівстаціонарних дослідних ділянках. Використовували
порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, аналітичні й
статистичні методи.

Для характеристики гранулометричного складу і визначення напряму змін
для кожного типу досліджуваних ґрунтів закладали ґрунтові розрізи,
максимально наближені до ділянок меліорації на глибину 200–250 см.
Зразки для лабораторно-аналітичних досліджень відбирали з середини
кожного генетичного горизонту. Гранулометричний склад визначали за
методикою Н.А. Качинського з підготовкою зразків ґрунту до аналізу
пірофосфатним методом у модифікації С.І. Долгова та А.І.
Лічманової.

Гранулометричний склад ґрунтів Малого Полісся, сформованих на
водно-льодовикових відкладах, відображає неоднорідність (шаруватість)
порід: нижні горизонти ґрунту мають здебільшого легший гранулометричний
склад, за винятком орзандових шарів, ніж верхні горизонти.

До осушення дерново-слабопідзолисті ґрунти мали зв’язнопіщаний і
супіщаний, дерново-середньопідзолисті – супіщаний гранулометричний
склад. Характерна особливість гранулометричного складу
дерново-підзолистих ґрунтів – переважання дрібного та середнього піску і
невисокий вміст фракцій пилу та мулу. Сума фракцій фізичної глини
(частинки розміром менше 0,01 мм) в гумусово-елювіальному горизонті НЕ
зв’язнопіщаних відмін становить 8,03 %, супіщаних – 16,23–17,0 % (табл.
1).

З глибиною по профілю вміст фізичної глини у зв’язнопіщаних ґрунтах
поступово зменшується в ілювіальному та перехідному горизонтах і зростає
в материнській породі. В ґрунтах супіщаного гранулометричного складу
сума фракцій фізичної глини збільшується в межах ілювіального горизонту
і поступово зменшується у перехідному горизонті та материнській породі.

Таблиця 1

Порівняння кількісних показників гранулометричного складу
дерново-підзолистих ґрунтів

до і після осушення, %

Генетичні горизонти Розмір фракцій, мм

фізична глина,

pN

`„gdIxO

gdIxO

gdF gdF Використана література Веремеєнко С.І. Еволюція та управління продуктивністю ґрунтів Малого Полісся України. – Луцьк: Надстир’я, 1997. – 314 с. Гаськевич В.Г., Гаськевич О.В. Сучасний стан меліорованих геокомплексів Малого Полісся // Фізична географія та геоморфологія. – 2001. – Вип. 41 – С. 116–120. Гаськевич В.Г., Гаськевич О.В. Зміни агроландшафтів Малого Полісся під впливом осушення і проблеми їх використання // Наук. зап. Вінн. пед. ун-ту. Сер.: Географія. – 2001. – Вип. 2. – С. 63–68. Гаськевич В.Г. Оцінка сучасного стану мінеральних осушених ґрунтів Малого Полісся // Генеза, географія та екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 95–101. Гаськевич В.Г. Дефляционные процессы в почвах Малого Полесья // Lucr?rile Conferintei internationale ?tiin?ifico-practice “Solul – una din probleme le principale ale selolului XXI”. – Chi?in?u: 2003. – Р. 205–206 с. Зайдельман Ф.Р., Шваров А.П. Пирогенная и гидротермическая деградация торфяных почв, их агроэкология, песчаные культуры земледелия, рекультивация. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 2002. – 168 с. Кирильчук А.А. Сучасні процеси трансформації мінеральної частини дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин) Малого Полісся // Генеза, географія, екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 215–218. Климович П.В. Еколого-меліоративний аналіз природних комлексів Волинського Полісся. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2000. – 253 с. Климович П.В. Особливості трансформації фізичних властивостей заболочених ґрунтів унаслідок їхнього осушення // Генеза, географія, екологія ґрунтів: Зб. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. – С. 173–176. Кульчицька Л.А. Кризові ситуації в ґрунтах легкого гранулометричного складу Малого Полісся // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1999. – Вип. 25. – С. 136–138. Позняк С.П. Орошаемые черноземы юго-запада Украины. – Львов: ВНТЛ, 1997. – 240 с. Симакова М.С., Гельцер В.Ю. Изменение свойств дерново-подзолистых суглинистых глеевых почв после осушения // Почвоведение. – 1992. – № 8. – С. 97–106.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020