UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФізична географія: об’єкт і предмет дослідження (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4123
Скачало369
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фізична географія: об’єкт і предмет дослідження

 

 

Розглядаючи питання об’єкта і предмета дослідження у фізичній географії

ми їх розуміємо як не тотожні поняття, які не слід змішувати, як і І.

Круть [5] вважаємо, що об’єктом вивчення є матеріальні речі (тіла),

відношення і властивості, а предметом – відображення цих речей (тіл),

відношень і властивостей у нашій свідомості.

 

Проблема вияснення й уточнення об’єкта й предмета дослідження є завжди

актуальною, тим паче, що для географії, як зауважує І. Круть [5], вона

виявилася чи не найбільш складною.

 

Значну увагу цьому питанню приділив Г. Гришанков у своєму навчальному

посібнику “Введение в физическую географию. Предмет и метод”, який має

скоріше монографічний характер, і розглянув його на сучасному

методологічному рівні.

 

Аналізуючи літературні джерела (Ракитов, Рузавін, Пащенко, Шварцев), він

проводить думку, що об’єкт і предмет науки хоч є поняттями не тотожними,

але з впровадженням у дослідження математичних і логічних моделей, які

підмінюють реальні об’єкти, виникла необхідність виділення “ідеальних

об’єктів” або “ідеалізованих”, тобто створених суб’єктом на підставі

пізнавальної діяльності, яка так чи інакше відображає його зміст. Такі

об’єкти можуть бути у вигляді моделей або системи понять. Водночас він

підкреслює, що рух до ідеалізованого об’єкта від чуттєвих уявлень до

системи понять і від них до теорії не означає відходу від реального

об’єкта, а як рух пізнання від поверхневого до глибинного. І. Круть [5]

 

щодо цього також зауважує, що предмет вивчення як “ідеальна річ” може

бути об’єктом на новому рівні абстракції, який у свою чергу генерує

новий предмет – тобто вищий рівень відображення первинного об’єкта.

 

На думку Г. Гришанкова [3], з нагромадженням знань у географії, поняття

об’єкта цієї науки змінювалось від розуміння його як реально існуючого

утворення (тверда поверхня Землі) до ідеального або ідеалізованого

об’єкта. Саме такими можна вважати “географічну оболонку” (Броун,

Григор’єв) або геосферу (Нефф, Рябчиков), а також “ландшафтну сферу”

(Берг, Мільков).

 

Але як би ми не розуміли об’єкт вивчення географії – реальним чи

ідеалізованим, він має бути чітко означеним у понятті і чітко окресленим

у просторі та часі.

 

На сьогодні поняття і межі як географічної оболонки, так і ландшафтної

сфери не можна вважати чітко визначеними, вони є суперечливими і

дискусійними. В цьому переконує наведена Г. Грішанковим [3] таблиця, в

якій він показав відмінності між межами географічної оболонки і

критеріями її виділення, які подають не тільки різні, але й одні і ті ж

вчені. Так, С. Колесник міняв їх тричі. А чітко визначених й

обґрунтованих меж ландшафтної сфери не вказує ніхто, а описують лише її

товщину – від 50м до 200–250м.

 

Щодо поняття “географічна оболонка”, то вперше його означив П. Броунов

(1910), але назвав її зовнішньою оболонкою Землі, яка, на його думку,

складається з кількох концентричних сферичних оболонок, а саме: твердої,

або літосфери, рідкої, або гідросфери, і газоподібної, або атмосфери,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ