UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальний чинник у формуванні міського ландшафту (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2070
Скачало311
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціальний чинник у формуванні міського ландшафту

 

 

Міське середовище, що оточує людину, складається як з природних

компонентів – повітря, води, рослинності, ґрунту і тваринного світу, так

і штучно створених людиною матеріальних елементів, в оточенні яких і у

взаємодії з якими відбувається життєдіяльність суспільства. Самі міські

ландшафти є унікальними за силою впливу на природне середовище

господарськими об’єктами, джерелами значної деформації природного

середовища, забруднення повітряного, водного басейнів, ґрунтового

покриву. Взаємодія людини і природи в містах і на урбанізованих

територіях характеризується певною двоякістю. З одного боку,

густозаселені, розвинуті у промисловому відношенні міста володіють

значним руйнівним потенціалом дії на природу. З іншого – високий

соціально-культурний і промисловий потенціал міст може бути необхідною

передумовою для організаційної і ресурсозберігаючої охорони довкілля.

 

 

Мета нашого дослідження: розглянути роль соціального чинника у

формуванні урболандшафту.

 

Відомі підходи до трактування урболандшафту О. Яницького (м. Москва),

 

А. Костровицького (м. Варшава), В. Кучерявого, М. Голубця (м. Львів) та

ін. Зроблено спроби розглянути місто як урбоекосистему з низкою

функціональних підсистем: природної, соціальної, техногенної,

просторової, часової, енергетичної, адміністративно-державної,

управлінської тощо.

 

За визначенням польського вченого А. Костровицького (1979), який

досліджував складні соціоекологічні стосунки у містах: “система–місто” –

це своєрідний просторовий механізм, створений і виплеканий людиною”.

Власне, урбоекосистема розвивається в системі координат простору і часу,

що важливо знати при формуванні урболандшафту тієї чи іншої території.

Комфортне самопочуття людини і соціальних груп, їхня самореалізація

можливі у тому ландшафті, який надає їм різноманітні цінності і доступ

до цих цінностей. Людина не має почувати себе відчуженою від ландшафту –

його природної складової, історичного минулого, етнічних традицій, що

склалися тут тощо.

 

Факти засвідчують, що організація виробництва в умовах міста не може

вважатися раціональною, якщо в ній не враховано екологічної ситуації,

санітарно-гігієнічного стану виробництва, чистоти довкілля. Ці показники

стають атрибутом і органічним компонентом субстанції людського

побутування. Саме розуміння взаємодії людини і природи, як єдності,

націлює на розроблення дійових заходів, спрямованих на адаптацію людини

до відповідних природних умов. У цьому разі особливого значення

набирають ефективні адаптивно-екологічні механізми в системі

“людина–довкілля”.

 

енергетично-інформаційний обмін, тобто обмін між людиною і природою в

процесі виробничої діяльності” [1]. Людина часто не тільки органічно не

вписується в біосферу, але й здатна своїми протидіями вивести її із

еволюційно сталого рівноважного стану спочатку на локальному рівні, а

потім в регіональному, і навіть більше. Як бачимо, провідну роль у цій

системі в сучасних умовах відіграє людина. В забезпеченні належної

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ