.

Cелеві явища у Карпатах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2476
Скачать документ

Реферат на тему:

Cелеві явища у Карпатах

Сель — короткочасний бурхливий паводок на гірських річках з величезною
кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку.

Селеві потоки завдають істотних збитків народному господарству
Українських Карпат, вони заносять селевими відкладеннями шосейні і
залізничні дороги, руйнують лінії електропередач і берегоукріплюючі
спорудження, зносять окремі будинки, причому проходження селів
супроводжується людськими жертвами, що надає селевим процесам
катастрофічного характеру.

Експедиція, що склалася в регіоні, мала на меті проведення наукових
досліджень і розроблення заходів боротьби із селями. Саме в рамках
селевої проблеми в Карпатах була започаткована наша співдружність із
професорами

К.І. Геренчуком і Г.П. Міллером.

Перші дослідження селевих потоків у гірських областях України провела
ініціативна група кримських вчених у складі Б.М. Іванова, А.М. Оліферова
і

Б.М. Гольдіна. В результаті великих польових рекогносцирувальних
досліджень вони прийшли до висновку про інтенсивний прояв селевих
процесів у Криму і необхідності розроблення заходів боротьби з ними. У
1956 р. у південно-східному Криму пройшли руйнівні селеві потоки. З
огляду на це у 1957 р. була вперше в Україні проведена спеціальна
Конференція з питань вивчення селевих потоків і заходів боротьби з ними
(Сімферополь). На конференції кожен з учасників ініціативної групи
доповідав про свої дослідження (згодом їх опублікували у тезах [5, 6,
10]). З доповіддю, що узагальнювала спостереження Гідрометеослужби
переважно в Карпатах, виступили М.С. Каганер і М.М. Айзенберг [7],
останній після 1957 р. опублікував низку робіт [1] з характеристики
карпатських селів.

Одночасно з підрозділом Гідрометеослужби у вивченні селевих потоків

взяло участь Міністерство геології України, зокрема, його підрозділ –
відділ карстології і селів Інституту мінеральних ресурсів, яким
завідував Б.М. Іванов.

Улітку 1962 року селевий експедиційний загін відділу карстології і селів
Інституту мінеральних ресурсів під керівництвом автора виїхав на польові
роботи в Карпати. На той час більшість учасників загону мали уявлення
про особливості природи Карпат переважно з літературних джерел і за
результатами екскурсій після наукових нарад і конференцій з геології,
гідрометеорології і лісового господарства і т.п. Цього було недостатньо,
щоб почати серйозні науково-дослідні роботи з вивчення селевих потоків у
новому районі. Тому Б.М. Іванов звернувся за допомогою до свого друга,
завідувача кафедри фізичної географії Львівського університету

К.І. Геренчука, з проханням допомогти нам більш детально ознайомитися з
особливостями природи Карпат.

Б.М. Іванов і К.І. Геренчук разом працювали деякий час у Чернівецькому
університеті, куди їх направили після війни для зміцнення кадрів вищої
кваліфікації західних областей України. К.І. Геренчук завідував кафедрою
фізичної географії (1945–1954 рр.), а потім перейшов на таку ж посаду у
Львівський університет. Б.Н. Іванов – випускник Харківського
університету – закінчив перед війною аспірантуру та захистив дисертацію
“Карст Середземномор’я”, спочатку (1945–1947 рр.) працював доцентом, а
далі, до 1954 р., – завідував кафедрою геоморфології. Обидва вчені
зуміли поставити підготовку географів у Чернівецькому університеті на
високий рівень. К.І. Геренчук викладав географію з позицій
ландшафтознавства, чого в інших провінційних університетах тоді ще не
було. Що ж стосується Б.М. Іванова, то він, довідавшись у Москві про те,
що в геологічних партіях з’явилася посада інженера-геоморфолога, уклав
договір з Міністерством геології про підготовку таких фахівців.
Студентам, які вчилися на кафедрі геоморфології, викладалися у великому
обсязі дешифрування аерофотознімків, що в той час було для географів
великим нововведенням. Після переходу на науково-дослідну роботу Б.М.
Іванов організував комплексні польові дослідження карсту (Комплексна
карстова експедиція) і селевих потоків – селевий загін.

К.І. Геренчук відразу ж відгукнувся на прохання Б.М. Іванова про надання
консультаційної допомоги: він дав нам багато порад і рекомендацій, а
також попросив свого аспіранта, Г.П. Міллера, провести з нами кілька
польових маршрутів. Г.П. Міллер тоді знімав навчальний фільм про
Карпати. Йому допомагав студент Б.П. Муха (нині доцент кафедри), котрий
на прохання К.І. Геренчука перейшов на постійну роботу в наш селевий
загін. Першим нашим спільним маршрутом був такий: смт Ворохта – г.
Пожижевська – г. Говерла – г. Піп Іван. Цей маршрут був особливо добре
знайомий Г.П. Міллерові, тому що він багато працював на Чорногорі і
писав дисертацію про ландшафти цього гірського масиву. Іншим цікавим
маршрутом було проходження масивом Блізниця.

Не тільки К.І. Геренчук і Г.П. Міллер сприяли мені в консультаціях і
польових маршрутах. Мені також довелось передати їм матеріали з вивчення
селів у Карпатах. До наших з М.М. Айзенбергом досліджень в Українських
Карпатах не відзначалася наявність селевих потоків. Деякі учені
відносили їх до звичайних паводків, а інші – до зсувів. Про це свідчить
перший випуск географічної серії Вісника Львівського університету
(1962). У цьому збірнику в статтях К.І. Геренчука і Г.П. Міллера [2], а
також молодого на той час дослідника Карпат Д.Г. Стадницького [14]
селеві потоки не згадуються.

Після наших спілкувань на польових маршрутах і численних бесід з селевої
проблеми вчені-географи різко змінили свою думку щодо наявності селів у
Карпатах.

Вже в 1967 р. на конференції з основних проблем вивчення і використання
продуктивних сил Українських Карпат (1967) у доповіді К.І. Геренчука,
Г.П. Міллера [3] було відзначено, що особливістю ландшафтних досліджень
є виявлення діючих у комплексі або групами фізико-географічних процесів,
серед яких згадувалися і селі. У результаті ландшафтних зйомок було
встановлено, що кожному типу природних комплексів властиві не тільки
визначені параметри природних умов, але і свої особливості у формуванні
шкідливих стихійних явищ.

Далі в працях видатних львівських ландшафтознавців усе частіше
згадуються результати вивчення селевих потоків у Карпатах. Так, у
опублікованій за редакцією К.І. Геренчука монографії “Природа
Українських Карпат” [13] на 119 сторінці описано селеві потоки з
посиланням на дослідження М. М. Айзенберга.

Черговий географічний збірник Львівського університету (Вип. 9) був
цілком присвячений Карпатам, і в ньому в багатьох статтях уже
згадувалися результати вивчення селевих потоків. Насамперед слід
зазначити статті

Д.Г. Стадницького і Я.С. Кравчука [15] про шкідливі стихійні процеси
Горган.

| ~ :

?:u нних порід. Далі Г.П. Міллер радить аналізувати селеві відкладення (руслові, пригирлові і конус винесення), а також охарактеризувати матеріал, розмір уламків, потужність відкладень, площу й обсяг. Наприкінці слід вказати характер руйнувань, причину виникнення селів і можливі заходи для їхнього запобігання. На підставі проведених досліджень Г.П. Міллер [9] дійшов висновку, що в умовах карпатських ландшафтів ознаки проходження селів можна виявити в крутопадаючих зворах, врізаних у сильнотріщинуваті піщано-аргілітові (шипотські) товщі. Спостерігаються вони також у багатьох зворах зі значним падінням, що мають великі водозбірні площі в інших геологічних умовах південно-східного середньогір’я. Селевий стік рідко досягає катастрофічних розмірів і тільки за сприятливих для селів умов. Поштовхом до цього Г.П. Міллер вважає знищення субальпійського криволісся, а також суцільні вирубування на прилягаючих до зворів схилах. Далі в роботі відзначається шкода, яку наносять селеві потоки, коли конуси винесення перекривають дороги й орні землі терас, а також захаращують русла рік. Наприкінці селевого фрагмента радить застосовувати протиселеві заходи (припинити вирубування лісів і створити протиселеві гідротехнічні спорудження). У відомому навчальному посібнику К.І. Геренчука й ін. “Польові географічні дослідження”, у розділі “Охорона природи. Боротьба зі шкідливими стихійними процесами. Проблема перетворення природи” неодноразово згадуються селеві потоки. К.І. Геренчук рекомендує для боротьби зі шкідливими стихійними процесами польове картування таких процесів на великомасштабній ландшафтній основі. Він посилається на дослідження Г.П. Міллера Ясинянської улоговини і вказує, що, крім зсувів, вітроломів, площинного змиву і лінійної ерозії, картувались як дрібні форми – селеві потоки. Надалі ми зустрічалися з Г.П. Міллером неодноразово на нарадах, конференціях і симпозіумах різних рівнів. Наша дуже важлива зустріч відбулася в Києві в 1985 р. під час захисту моєї докторської дисертації, присвяченої селевим потокам Криму, Карпат і Кавказу [11]. Спеціалізована Рада в той час знаходилась при Відділенні географії Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна, і Г.П. Міллер був членом цієї Ради. Під час захисту він увесь час намагався підтримати дискусію, як це було необхідно відповідно до вимог ВАКу. Ним було задано після моєї доповіді кілька питань. Першим було таке: “Яка літологія найбільше сприяє селетворенню в Карпатах?”. Я відповів, що різні фаціальні комплекси флішу формують різні типи селевих потоків. Зокрема, палеоценові масивні ямненські пісковики формують водно-крупноглибові селі, а чорні невапнисті менілітові сланці дають водно-щебнисті, а іноді грязе-щебнисті селі. Далі Гаврило Петрович делікатно зауважив, що струмок Свидовець, його ландшафтна карта висіла на стіні, яким ми разом здійснювали польові маршрути з Ясіні, не помічений як селенебезпечний на карті селевих потоків Карпат. Останнім питанням, яким цікавився Г.П. Міллер, було прогнозування селевих потоків. Я відповів на це питання, розповівши про свої дослідження з просторового, тимчасового і кількісного прогнозування селів. Наприкінці захисту дисертації для проведення таємного голосування була обрана лічильна комісія, в яку ввійшов Г.П. Міллер. Він також проголосував за присудження мені ступеня доктора географічних наук, як і вся Спеціалізована Рада. Так сталося, що за скаргою Г.Є. Гришанкова президія ВАКу повернула мою справу в Спецраду для встановлення особистого внеску в дисертаційне дослідження. Через рік, у 1986 р., Спецрада зібралася на чергове засідання, і Г.П. Міллер знову проголосував за мене, також це одноголосно зробили інші члени Ради. Він мене дуже підтримав у цей досить складний для мене період. Наша остання зустріч з Г.П. Міллером відбулася в 1994 р. у стінах Харківського університету. Ми з Гаврилом Петровичем були офіційними опонентами на захисті докторської дисертації О.П. Ковальова, присвяченої організації геопростору і стратегії природокористування в умовах дії селеформуючих систем у горах [8]. Третім опонентом роботи був В.А. Ніколаєв із Московського університету. Робота О.П. Ковальова була досить складною в теоретичному плані. Відзначалося, що перетворення структури схилу – процес динамічний і короткочасний. Він пов’язаний з винесенням за межі схилу великої кількості уламкового матеріалу. Таку функцію виконує селевий процес. Однак селеві явища не зводяться тільки до селевого процесу, а включають селетвірний процес, що розвивається в межах басейноформуючого процесу. Геосистеми, що задіяні у виробленні селевих процесів, названі селеоформуючими. За визначених умов вони входять у стійкий режим релаксаційних коливань. Дисертант також торкався і соціальних питань. У визначених умовах популяція горців може вийти з рівномірного стану і піти в режим релаксаційних коливань. Відповідно до цієї динаміки будуть мати місце “аварійні” скидання частини населення на передгірні рівнини, що необхідно здійснювати відповідно до зміни напруженості геоситуації в долинах. Стратегії суспільства в селевих регіонах мають бути різноманітними і мають базуватися на 1) розумінні функції селевих явищ у природі; 2) обліку сформованих геоситуацій; 3) ступені значимості, господарських об'єктів і можливості їхньої трансформації; 4) прогнозі геоситуацій у майбутньому. Крім теоретичних положень, у дисертації розглядалися і висновки практичного плану. Між селевими вогнищами і селевими відкладеннями була виявлена визначена кореляційна залежність. Літологія селевих відкладень визначається характером потоку. У незв’язних селях виявлена диференціація уламків. Селеві винесення характеризуються поліхронність. На Великому Кавказі селева діяльність збільшується з заходу на схід. На локальному рівні головним чинником селеформування є стійкість гірських порід до вивітрювання і вплив діяльності людини. Циклічність селів пов’язана із сонячною активністю. Дисертація Ковальова була успішно захищена. Того ж року Г.П. Міллер загинув. Вийшло, що наше співробітництво з селевої проблеми, почате більш 40 років тому, продовжувалося до останніх днів його життя. Використана література Айзенберг М.М., Каганер М.С. Гідролого-гідрографічна вивченість селевих явищ на Україні // Селеві потоки на території України. М., 1959. Геренчук К.І., Міллер Г.П. Деякі питання вивчення висотної структури ландшафтів Українських Карпат // Вісник ЛДУ. Сер. геогр., 1962. №1. Геренчук К.И., Миллер Г.П., Вишневский И.Я. и др. Ландшафтные съемки в юго-восточной части Украинских Карпат и их практическое значение // Матер. научн. конф. Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Львов, 1967. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К., 1975. Гольдин Б.М. Особенности гидрологического режима селевых бассейнов Крыма // Конф. по вопросам изучения селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957. Иванов Б.Н. Геолого-геоморфологические особенности селеопасных бассейнов Крыма // Конф. по вопр. изуч. селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957. Каганер М.С., Айзенберг М.М. Гидролого-гидрографическая изученность селевых явлений в селеопасных районах Украины // Конф. по вопр. изуч. селевых потоков и мер борьбы с ними. Тез. докл. Киев, 1957. Ковальов О.П. Організація геопростору і стратегія природокористування в умовах дії селеутворюючих геосистеми у горах (на прикладі Великого Кавказу). Автореф. дис. ... докт. геогр. наук. Харків, 1994. Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов, 1974.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020