UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравотворчість (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18853
Скачало1482
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правотворчість

 

 

План

 

Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості.

 

Види правотворчості.

 

Принципи і функції правотворчості.

 

Стадії правотворчого процесу.

 

Види і форми правотворчості держави.

 

Форми участі держави у правотворчості.

 

Види правотворчості громадянського суспільства.

 

Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості

 

Правотворчість - це правова форма діяльності держави за участю

громадянського суспільства ( у передбічених законом випадках ) ,

пов’язана із встановленням ( санкціонуванням ) , зміною, скасуванням

юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації,

рпийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів. [1; 293]

 

Головне призначення правотворчості-встановлення нових правових норм.

Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і,

відтак, вони входять до його складу як допоміжні проявиправотворчості.

 

Ознаки правотворчості:

 

1) здійснюється державою безпосередньо або з її попереднього дозволу, а

також громадянським суспільством ( народом ) і його суб’єктами;

 

2) полягає у створенні нових норм права або в зміні чи скасуванні чинних

норм

 

3) набуває завершення у письмовому акті-документі, який називається

нормативно-правовим актом;

 

4) відбувається відповідно до правового регламенту, тобто процедури, яка

встановлюється правовими нормами;

 

5) має конкретно-цільову і організаційну спрямованість.

 

Правотворчість не можна зводити до законотворчості.

 

Законотворчість є виключно монополією представницьких вищих органів

держави ( в Україні-Верховної Ради ) або народу( громадянського

суспільства ) у передбачених законом випадках.

 

Законотворчість - важлива складова частина правотворчості, яка

закінчується прийняттям законів. Результат правотворчості – всі

нормативно-правові акти: закони, укази, розпорядження, рішення та ін.

Вони з’являються внаслідок складної діяльності вищих державних органів,

органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації,

комерційних і некомерційних організацій, трудових колективів.

 

Правотворчість – один з важливих напрямків функціонування громадянського

суспільства і держави, одна з правових форм ( «оболонок» ) їх

діяльності. Її слід відрізняти від правотворення.

 

Правотворення – всі форми і засоби виникнення, розвитку та зміни права,

у тому числі і правотворчість.

 

Правотворчість – поняття вужче, ніж правотворення, вона – частина

правоутворення, його самостійна і вирішальна стадія ( вищий рівень ).

Ініціативу, пропозицію про необхідність прийняття того чи іншого закону

не можна вважати правотворчістю, хоча з ініціативи може початися

правотворчість. Обговорення проекту конституції населенням – це не

правотворчість, але може призвести до неї.

 

Правотворчість починається тоді, коли прийнято державне рішення про

підготовку пректу нормативно-правового акта, скажімо, закону. Головною

відмінністю правотворчості від правотворення є те, що творчість права

здійснюється державними органами або з їх санкції чи дозволу.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ