UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографія А. Сміта. А. Сміт як засновник цілісної системи економічної науки (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10082
Скачало942
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ормі, що

підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком

особистої вигоди, людина оптимізує свої зусилля, а це обертається на

вигоду для всього суспільства.

 

Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про

«природний порядок», Сміт звільняє його від феодальних нашарувань. Він

підкреслює, що за умов «природного порядку» (вільної конкуренції)

складною взаємодією господарської діяльності людей керує «невидима

рука», тобто економічне життя людей підпорядковується об'єктивним

закономірностям. У трактуванні «природного порядку» Сміт виходить з двох

принципів: об'єктивної закономірності природи — дії об'єктивних законів

природи — «невидимої руки» і «природної свободи» людини.

 

Дія об'єктивних законів спрямована на благо людини. Проте благотворність

дії об'єктивних законів не абсолютна. Вона передбачає певні соціальні

умови, а саме — природну свободу людини, яка проявляється в можливостях

кожної людини (за умов дотримання нею «законів справедливості») вільно

захищати власні інтереси. Лише за цих обставин природна поведінка людини

збігатиметься з дією природних сил, «невидимої руки», тобто із законами

природи.

 

У концепціях наступників А.Сміта — Рікардо, Сен-Сімона й особливо

К.Маркса — саме ця теза відсутня. У них залишилась лише об'єктивна

закономірність, що керує поведінкою людини.

 

Ідею природного порядку Сміт поширює і на діяльність держави. Він є

прихильником економічного лібералізму, вільної гри господарських сил,

невтручання держави в економічне життя. Але разом з тим Сміт визнає роль

держави у виконанні нею таких функцій, як оборона країни, правосуддя,

народна освіта, утримання громадських установ тощо. Він також

висловлювався за державне регулювання норми процента й мінімуму

заробітної плати.

 

Свій твір А. Сміт починає з розгляду поділу праці. Це не

випадково, адже він — економіст мануфактурного періоду. На відміну від

меркантилістів, які вважали, що багатство породжується обміном, і

фізіократів, які зв'язували Його із сільським господарством, Сміт чітко

називає першоджерело багатства — працю. Вступ до свого твору він починає

так: «Щорічна праця кожного народу становить первісний фонд, який

доставляє йому всі життєво необхідні предмети і зручності, що

споживаються ним протягом року і складаються завжди або з безпосередніх

продуктів цієї праці, або з того, що одержується в обмін на ці продукти

в інших народів»1. Але кількість цих продуктів, продовжує Сміт, залежить

від кількості праці, що функціонує у виробництві, і від майстерності

робітника, рівень якої є результатом поділу праці. Вирішальним фактором

зростання багатства й «загального добробуту» Сміт вважає поділ праці,

який веде до «величезного збільшення продуктивності всіх різнобічних

занять і мистецтв» .

 

Зростання продуктивності праці внаслідок її поділу зумовлюється: 1)

збільшенням вправності робітника; 2) збереженням часу, який витрачається

в процесі переходу від одного виду праці до іншого; 3) винаходом і

застосуванням механізмів, які полегшують працю і дають змогу одному

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ