UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіла Церква в роки II світової війни (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4511
Скачало397
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Біла Церква в роки II світової війни

 

Після перших же повідомлень по радіо про розбійницький напад на СРСР

фашистської Німеччини робітники і службовці почали збиратися на своїх

підприємствах і в установах, хоча день був вихідний.

 

Тривогу сіяли накази Верховного командування. Відомий трагічний наказ

№270, у відповідності з яким сімї командирів та політпрацівників, котрі

здалися в полон або зірвали в бою відзнаки, підлягали арешту, сімї

полонених червоноармійців позбавлялись будь-якої державної допомоги. В

черговий раз ні в чому не винних брали у заложники.

 

Найрізноманітніші чутки поширювались не в останню чергу із-за бараку

достовірної інформації з фронтів. Зведення Радінформбюро часто

запізнювалось, не відповідали дійсності. А Сталін не звертався до

народу аж до 3 липня. Лише в цей день він проголосив найсильнішу з

промов за свою довгу політичну кар’єру . Звернення починалось незвичними

для нього словами: «Товариші! Громадяни! Брати і сестри! Бійці нашої

армії і флоту! До вас звертаюсь я, друзі мої!».

 

Сталін наголошував, що ворог жорстокий і невблаганний, хоче перетворити

радянських людей в рабів німецьких панів. Він закликав народ до

Вітчизняної визвольної війни. Вся країна повинна мобілізуватися. В разі

відступу ворогу не повинно дістатися «ні кілограма хліба, ні літра

пального». В окупованих районах необхідно було розпалювати полум’я

партизанської війни, в містах, над якими нависла загроза, - формувати

народне ополчення.

 

Вже в перші дні війни з Білої Церкви було відправлено в діючу армію 6

тис чоловік. Мобілізовані одержували накази від трудових колективів, від

рідних – «бити ворога на його території». Городяни вірили у швидку

перемогу, незважаючи на трагічні події перших днів. Саме така віра за

спогадами Г.К. Жукова була важливим фактором, який не дав військовим

невдачам початкового періоду перерости в непоправну катастрофу.

 

Ті, хто лишився в місті, самовіддано працювали під гаслом «Все для

фронту, все для перемоги!». На їх плечі випало не менш важке

випробування, яке змусило жінок стати на місце чоловіків, дітей –

дорослими. Уже з перших днів війни мобілізованих на фронт замінили

школярі. Вони стали частиною трудових колективів майже всіх підприємств

міста.

 

Зі швидким наближенням фронту в місті створювались з числа його жителів

«винищувальні батальйони», покликані вести боротьбу з десантами

агентурою ворога, а також загони протиповітряної оборони, які повинні

були боротися з пожежами. Адже страшну дію запалювальних бомб місто

зазнало вже 6 липня 1941 року. Сотні городян, переважно старших віком,

жінки і підлітки були мобілізовані на будівництво оборонних споруд на

околицях і в самому місті. Їх лінія простяглася на 15 – 18 км.

 

Сформовані в місті загони народного ополчення з наближенням ворога були

кинуті на фронт. Доля їх стала трагічною. Укомплектовані, як правило,

людьми не молодими і зовсім ще юними, недостатньо ще навченими і погано

озброєними, вони у перших же боях гинули майже повним складом.

 

Доцільність використання таких формувань з воєнної точки зору дуже

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ