UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Чемеринці (Львівська область, Перемишлянський район) (реферат)
АвторPetya
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось17862
Скачало440
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історія села Чемеринці (Львівська область, Перемишлянський район)

 

 

Зміст

 

Соціально-економічний розвиток Чемеринців

 

По сторінках метричних книг

 

Школа в Чемеринцях

 

Церква в Чемеринцях

 

Читальня в Чемеринцях

 

“Сокіл” в Чемеринцях

 

Додаток

 

Список скорочень та незрозумілих слів

 

Список використаних джерел та літератури

 

Соціально-економічний розвиток Чемеринців

 

Село розташоване в горбистій місцевості і має біля 20 хуторів навколо

себе. Перед ІІ Світовою війною їх було 6. Сам центр села мав назву

Провал, а навколо нього тягнулися присілки – Волоське, Кучерівка,

Гуральня, Кутерноги, Голий Кінець та Красне. Заселене було з давніх

часів. Частина села дотепер має назву Городисько і тут виорюються

глиняні черепки. Там було давньоруське поселення [39, с.33]. Поселення

могло мати укріплення, бо в документі 1787 року згадувалося велике поле

“на Острові” [3, с.32]. Островами, острогами та виспами переважно

називали земляні укріплення. Цілком можливо, що тут був осередок давніх

слов’янських культів. Адже тут була Красна гора, крута Волосовська гора

та ліс Волосовець [3, с.40, 93]. Волосом або Велесом древні слов’яни

називали бога-покровителя худоби, а на Красних горах відбували весняні

свята. У довідковому виданні ХІХ ст є якісь неясні звістки, що тут

відбулася колись битва слов’ян з печенігами [55, c.687]. В руських

літописах тюркське плем’я печенігів згадується на Подніпров’ї у Х ст. В

тому, що вони доходили до Галичини, сумнівів нема. Біля Львова є село

Печенія, яке до ХХ ст носило назву Печеніги. Не бракує у ньому і прізвищ

тюркського походження. А от в якості кого приходили сюди печеніги, ми

навряд чи колись з’ясуємо. Чи як полонені галицьких князів, чи як їх

союзники в боротьбі проти київських князів? Адже процес формування

Київської Русі наповнений міжусобицями, боротьбою центру та периферії.

 

Походження назви села остаточно не з’ясоване. Найбільш імовірно, що село

отримало назву від переселенців з волинського Чемерина (тепер село

Ківерцівського району). Місто Чемерин згадане в Лаврентіївському

літописі під 1149 роком [31, с.63]. Але заслуговує уваги також тюркська

версія. Адже в південно-казахських говірках вираз “джем-єр” означає

“місце, де є добра паша”. В долині Золотої Липи це відповідає дійсності.

Цілком можливо, що руські князі оселили тут полонених половців (теж

тюркське плем’я, споріднене з печенігами, сучасними узбеками та

казахами). Багато полонених привів з походу 1202 року галицький князь

Роман Мстиславич. Взимку 1204 року він знову привів з степів багато

бранців та худоби. Половці лякали ним своїх дітей. Приводили степовиків

і його попередники. Князь Давид заселив половцями в 1100–10 роках село

Давидів біля Львова. Не виключено, що міг бути і мирний варіант

половецької колонізації. Адже в 1221 та 1230 роках половці допомагали

Данилові Галицькому відвойовувати Галич в угорців. Звенигородський князь

Василько разом з половцями відбивав натиск поляків на українські землі.

 

В польській історичній літературі є згадки про загони чемерисів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ