UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваCковорода Григорій Савич (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4313
Скачало391
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему

 

Cковорода Григорій Савич

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

 

(1722—1794)

 

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на

Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.

 

У 1738 р. він вступив до Києво-Могилянської академії. З 1742 по 1744 pp.

жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим

басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці

та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Навчання

продовжив в Київській академії.

 

У 1750 р. у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три

роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу,

Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих

професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й,

володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

 

Повернувся в Україну у 1753р., викладав поетику в Переяславському

колегіумі. Написав для слухачів курс поетики «Роздуми про поезію і

порадник до майстерності оної».

 

Протягом 1754—1759 pp. жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи

домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину

віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку

поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові,

латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.),

склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.

 

У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської

доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про

те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого

себе».

 

Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки

харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і

«Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти

подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний

світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».

 

У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus

Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка

про читання святого письма, названа Дружина Лотова».

 

Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути

благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.

 

У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у

збірку «Сад божественних пісень».

 

У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у

1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».

 

Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на

Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського району). Цікавою є

епітафія (надгробний напис на могильній плиті): «Світ ловив мене, та не

впіймав».

 

Щоб зрозуміти суть епітафії, слід детально познайомитися з життєвим

шляхом поета, його філософськими поглядами. Постать Сковороди завжди

була овіяна таємницями, домислами, вигадками й викликала інтерес. Та це

й не дивно, бо Григорій Сковорода ще за життя став легендою. З цього

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ