UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобалізація і її вплив на національну економіку (курсова робота)
АвторPetya
РозділМакроекономіка, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21611
Скачало1470
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я альтернатива

інтеграційним процесам. У цьому ж річищі прагнення окремих регіонів не

тільки західних, але й інших країн до більш самостійного функціонування

і навіть автономного розвою. Прикладом може бути Шотландія, яка,

перебуваючи у складі Великої Британії, шукає шляхів самостійного

входження до структур Євросоюзу. Про непоодинокість цієї практики

свідчить поява нового поняття: «Європа регіонів» [27]. Проблема

міжрегіонального поділу загострюється і у державах, які тільки-но

зазнають впливу глобалізації. За приклад візьмемо Росію, на столицю якої

припадає усього 6% населення країни і 30% податкових надходжень до

бюджету. Це свідчить про те, що у Москві життєвий рівень у 5-6 разів

вище, ніж у цілому в Росії [28].

 

Двоїстий характер глобалізації одночасно свідчить про таку

суперечливість цього явища, що дехто може усвідомлювати його як

парадоксальне явище. Втім тут ніякого парадоксу немає. Ми просто вкотре

зіткаємося з суперечливим характером соціального прогресу. У парі

«інтеграція (єдність) – фрагментарність» домінуючою є перша частина,

тобто прагнення до поширення у світі цінностей, стандартів поведінки

людей і самого способу життя. Цьому процесові французький дослідник П’єр

де Шарден надав вдалого образу “скручування світу на себе” [29].

 

Проте цьому скручуванню існує жорстка протидія. У глобалізації не тільки

прихильники, але й запеклі вороги. Боротьба, що точиться між ними,

поволі опиняється в епіцентрі світового соціального конфлікту. Позиція

перших може бути схарактеризована рядком пісні Боба Ділона: “Вам би

краще навчитись плавати, аби не потонути каменюкою”. Антиглобалісти

волають: “Глобалізація – це Содом і Гоморра сучасного світу”.

Глобалізація, таким чином, владно втручається і в соціальну сферу

суспільства. Соціально-класові суперечності, які нещодавно були

головними та детермінували протистояння Заходу і світового комунізму,

відтискуються на периферію, поступаючись місцем іншим суперечностям, що

зумовлюють нове протистояння: Західні демократії проти “Темного

Середньовіччя” (Е. Тоффлер).

 

Непростою є політична стратегія пострадянських країн у цьому

протистоянні. Природно, що йдеться передовсім про нашу державу, а також

Росію, з якою ми пов’язані щільно всіма сферами свого буття та багато в

чому все ще залежні від неї. Україна загалом визначила своє майбутнє ще

у середині 90-х, коли обраний уперше Президент Л. Д. Кучма в документі

“Шляхом радикальних реформ” (1994 р.) визначив власну загальну стратегію

та бачення моделі майбутньої України: відмовлення від формаційного й

класового підходу, визнання пріоритетності загальнолюдських,

демократичних цінностей, творення солідарного суспільства, забезпечення

союзу праці, інтелекту та капіталу. Натомість цю стратегію було певною

мірою здійснено реформуванням суспільства і держави та доповнено

висновком європейського вибору України. “Конче важливо, – заявив Л. Д.

Кучма у Посланні до Верховної Ради–2002, – забезпечити наступність нової

стратегії, її органічний зв’язок з позитивними надбаннями попереднього

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] 13 [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ