UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобалізація і її вплив на національну економіку (курсова робота)
АвторPetya
РозділМакроекономіка, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21688
Скачало1472
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

а сам термін – найбільш уживаний як у спеціальній,

так і публіцистичній літературі. Справа лише в тому, що від невмілого

користування, яке найчастіше йде від нерозуміння явища, він ладен

перетворитися на новітнє “слово-ласку” (Ф. Хейєк) чи то “слово-пастку”

(Дж. Сарторі). Слова “суспільство” й “соціальний” і багато інших – у

першого, “демократія” – у другого, на думку дослідників, втратили свій

первісний зміст, почали відображати щось інше [1]. Необхідність

убезпечення від цієї делірії (відхилення від нормальної діалогічної

етики, за словами М. Фуко), а відтак запобігти викривленому усвідомленню

феномену глобалізації, спонукає автора до вивчення і роздумів щодо

об'єктивних умов та змісту глобалізації, а головне – її наслідків,

зокрема, впливу на владу, яка становить стрижневий компонент політики та

науки про неї.

 

Отже, що це за явище “глобалізація”, яке все більше захоплює політиків,

дослідників та й увесь людський загал? Запитання може виглядати дещо

наївним і навіть недоречним, адже дослідниками вже напрацьовано чимало,

у суспільствознавстві навіть виникла нова галузь – глобалістика. Однак

це не означає, що вже все з'ясовано і дослідникові тут немає чого

робити. Навпаки, відповідно до нарощення знань зростає обсяг

незрозумілого і неусвідомленого.

 

Понад усе це стосується самого явища глобалізації, її природи, змісту і

наслідків. Існують різні концептуальні підходи відносно цього. Доволі

поширене трактування глобалізації як такої, що фактично продовжує епоху

Модерну, кінцево реалізуючи завдання творення індустріальної, ринкової

економіки, представницької демократії, системи захисту прав і свобод

людини. Отже, “кінцево” означає вирішення певного спектру проблем. Це і

завершення модернових процесів власне на самому Заході, зокрема,

відторгнення спотвореного капіталізмом того, що задумувалося в епоху

Модерну (перебудова суспільства на просвітницьких засадах розуму,

рівності, свободи). Тобто така собі домодернізація країн Заходу. Це і

весь комплекс перетворень, які мають бути здійснені в тій (більшій)

частині світу, де свого часу модернізація не відбувалася. Це також і

якісно нові процеси в модернізованих західних країнах, домінантою яких є

докорінні зміни у виробництві, але їм не надається належної уваги.

Цілком логічно за цим підходом виглядає визначення часу зародження

глобалізації, що нібито сягає глибин віків, коли традиційні держави і

суспільства Темного Середньовіччя поступалися динамічним і відкритим, з

якісно новими інституціями та суспільними формами. Інакше кажучи, тоді,

коли було започатковано творення націодержави.

 

За цією інтерпретацією глобалізація, з нашого погляду, змістовно

виглядає збіднілою, не уособлючою принципово нової якості. Відповідно і

наслідки її стають легко прогнозовані, адже зміст модерну упродовж

кількох століть висвітлено достатньо глибоко і різнобічно. Якби

глобалізація зводилася до тривіальної домодернізації, то взагалі предмет

дослідження був би відсутнім і незрозумілим лишалося б, чому саме

глобалізація так тектонічно струшує сучасний світ.

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ