UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобалізація і її вплив на національну економіку (курсова робота)
АвторPetya
РозділМакроекономіка, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21600
Скачало1467
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

зву “економіка

фабричних труб”. Суперсимволічна економіка складніша, її структура

різнобічніша, а функціонування більш динамічне і ефективне. Та чи не

головне тут – зміна самого характеру нової економіки, яке полягає у

розширенні кола творення додаткової вартості. Відомий американський

дослідник Елвін Тоффлер з цього приводу наголошує: у новій економіці всі

створюють додаткову вартість: і одержувач, і інвестор капіталу, і

оператор, що натискує на кнопки, і продавець, і розробник систем, і

спеціаліст з телекомунікацій. І що особливо важливо, її створює

споживач. Вартість виникає внаслідок усієї дії, а не окремого кроку, або

процесу” [9]. Принципово, що у цій сукупності стрижневе місце посідає

інтелектуальна праця. Знання стає стрижневим чинником сучасного

виробництва.

 

Економіка епохи глобалізму творить свою власну машину як основний засіб

виробництва. Проте це своєрідна машина як за конструктивними

особливостями, так і кінцевим продуктом. Конструктивно вона складається

не з металевих вузлів і деталей, як фабрична машина, а з цілих систем.

Серед останніх мережа ринків, банків, промислових підприємств, що

миттєво зв’язуються між собою та обмінюються потоками інформації.

Продукує така машина не товари, а добробут.

 

Характеристика виробництва, що складає основну домінанту глобалізації, є

недостатньою без його міжнародного контексту. Погодимося з російським

дослідником Миколою Косолаповим, який вважає головним наслідком людської

цивілізації утворення техносфери – штучного середовища життєдіяльності

людини, що припало саме на ХХ століття. Зміст цього феномену не у

занадто розвинутих техніці, технологіях і навіть усього матеріального

виробництва. Він перебуває в іншій системі координат, а саме: 1)

неможливості для провідних промислово розвинених країн, у разі

виникнення соціальних або екологічних катастроф, повернутися у

доіндустріальний спосіб життя, оскільки це супроводжувалося б вимиранням

величезної кількості населення; 2) здатності головних центрів техносфери

(США, Японія, ЄС) підтримувати своє існування, спираючись на засвоєння

просторово-ресурсного потенціалу усієї планети (звідси, зокрема,

“національні інтереси США” у всьому світі); 3) у такій зміні техносферою

природного середовища буття людини, що повернення його у доіндустріальне

вже неможливе [10]. Таким чином, на планеті наприкінці ХХ століття, крім

біоценозу (спільність біологічних форм життя) утворився техноценоз.

Замість економічної людини – homo economicus – виникла нова людина –

homo technicus, доля якої – все ж нетривале життя. За умов

суперсимволічного виробництва і глобалізації вона вже сьогодні

поступається більш досконалій особі – homo cognitus. Е. Тоффлер,

зокрема, зазначає: місце пролетаря займає “когнітарист”.

 

Суб’єктивна передумова глобалізації має коріння у двох світових війнах.

Останні було розв’язано націодержавами, що переслідували інтереси

перерозподілу світу, керуючись політико-економічними або

політико-ідеологічними мотивами. Втрати у цих війнах понад 50 мільйонів

людей, величезні матеріальні збитки та сучасне нагромадження засобів

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ