UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГлобалізація і її вплив на національну економіку (курсова робота)
АвторPetya
РозділМакроекономіка, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось21687
Скачало1472
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ment), що знаходить

вираз у контрольованому і керованому розвиткові (прогресі), а не у

регламентації засобів функціонування інституцій та способів життя [18].

 

Проблема керованості соціального прогресу не надумана. Загальновизнано,

що з середини минулого століття прогрес набуває такого суперечливого

характеру, що під загрозою опиняється саме існування людської

цивілізації. Саме тоді у відомому світовій громадськості Маніфесті

відзначалося, що у зв’язку зі швидким збільшенням кількості населення

(щороку на 100 млн., це приблизно стільки ж, на той час, як у Німеччині,

Бельгії і Нідерландах разом узятих) та нерегульованим у будь-який спосіб

зростанням обсягів виробництва загострилися такі загальносуспільні

проблеми, як безробіття, нагромадження озброєнь, націоналізм та взаємини

людини і природи[19]. Наприкінці ХХ ст. наявні глобальні проблеми

поповнилися новими. Це проблеми, пов’язані з глобальним потеплінням,

виснаженням рибних запасів, інфекційними захворюваннями, синтетичними

наркотичними засобами, нормами біотехнології...

 

Від часу виникнення глобальних проблем й особливо упродовж останньої

чверті минулого та на початку нового століття не припиняються пошуки їх

вирішення, віднаходження оптимальніших шляхів соціального прогресу.

Засобом боротьби з ними півстоліття тому були формулювання поняття

“відмова” та спроби запровадження його до соціальної практики. Прикладом

цього може бути домовленість держав про зменшення шкідливих викидів у

атмосферу (Кіотський протокол). Сьогодні боротьба за більш гуманні

засоби прогресу відбувається двома шляхами. Перший – громадського

характеру, різні рухи, другий – державницького спрямування. До перших

належить діяльність зелених, особливо певної їх частки, так званих

екофунді, чи то екотеологів (деякі погляди їх близькі до релігійних

концепцій), які бажають повернення в Європу, що існувала у давнину між

падінням Риму і Карлом Великим, де основною складовою суспільства було

сільське поселення, не більше за невелике сільце. Отже, на думку зелених

фундаменталістів, єдиний шлях для людей жити у гармонії з природою,

повернення, так би мовити, в Едем, але це життя на рівні, що забезпечує

лише саме виживання. Це, вочевидь, крайня, екстремістського характеру, а

отже, і неприйнятна соціальною практикою концепція. Держави Заходу, інші

демократичні сили світу принципові “відмови” приділяють не менше уваги,

аніж екотеологи. Проте вирішення проблеми, убезпечення хоча б часткової

відмови сьогоднішніх поколінь жити за рахунок прийдешніх убачають в

іншому. Важливіший засіб для цього, на їхню думку, глобалізація. Саме їй

належить убезпечити керованість соціального прогресу, об’єктивно

властивого світові.

 

Ідентифікована за якісно новим рівнем інтегрованості глобалізація являє

собою множинне, складне і суперечливе явище. Множинність глобалізації у

тому, що вона охоплює усі без винятку суспільні сфери країн, які

складають протоядро міжнародної системи, та не залишає осторонь жодного

регіону чи країни цієї системи, певним чином впливаючи на них.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ