UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В.Луканіна, В. Самарцева (курсова робота)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось18917
Скачало1007
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ішим буде

подих.

 

При застосуванні діафрагматичного типу дихання треба спостерігати, щоб

не натискалися м'язи нижньої частини живота, а діяли переважно діафрагма

й нижні ребра [10,32].

 

2. І. Прянішников пропонує наступні способи розвитку співочого подиху.

Усвідомивши собі й цілком засвоївши діафрагматичний тип подиху, можна

приступитися до його розвитку, тобто до придбання здатності набирати в

легені потрібну кількість повітря, потім призупинити на якийсь час подих

і, нарешті, випускати повітря як можна триваліше й рівномірно. При цій

вправі не треба давати звуку, отже, голос не стомлюється. Вправи для

розвитку співочого подиху не повинні обмежуватися першими днями

навчання, їх варто продовжувати протягом багатьох місяців, тому що повне

володіння співочим подихом досягається не швидко, іноді після декількох

років навчання. Вправа полягає в наступному: треба поставити метроном

на цифру 60, щоб він відбивав секунди, потім взяти повільний повний,

глибокий подих, не наповнюючи надмірно легені, тобто не настільки, щоб

зробилося неможливим утримувати повітря.

 

Повним (співочим) подихом називається подих, при якому легені й бронхи

бувають наповненими настільки, що можна при деякому зусиллі, втягти ще

небагато повітря. Взявши повний подих, треба затримати його кілька

секунд, тобто призупинити подих, і потім почати випускати повітря як

можна рівніше та повільніше, спостерігаючи, щоб груди не спадали й щоб

процес видихання відбувалися винятково діафрагмою та нижніми ребрами. З

початку видиху треба пошепки, не перериваючи струменя повітря, слухати

удари метронома. Число полічених ударів покаже, скільки секунд тривав

видих, а із часом, по зростанню числа ударів, можна судити про

збільшення тривалості видихання. При кінці видиху треба спостерігати,

щоб не випускати повітря без необхідного залишку, тобто треба припиняти

видих тоді, коли повітря залишається стільки, що для подальшого

видихання доводиться вже вичавлювати його напругою мускулів[10,35].

 

Закінчивши видих, треба через кілька секунд повторити вправу доти, поки

не почується стомлення м'язів грудини і діафрагми. Таку вправу корисно

повторювати кілька разів у день і неодмінно перед їжею, а не на повний

шлунок, коли глибокий і повний подих неможливий. Для починаючого співака

ця вправа дуже корисна.

 

Можна вважати удари метронома подумки або стежити за числом секунд по

годинниках, але відлічування пошепки має перевагу, бо при ньому

втримувати повітря в легенях легше, ніж при співі. Ніколи не можна

досягти того, щоб видих при співі був так само тривалий, як при шепоті,

але для розвитку співочого подиху, щоб уникнути стомлення, голосу,

досить вправлятися, уважаючи пошепки удари метронома [10,35].

 

3. І. Прянішников виводить такі правила подиху при співі. Переходячи до

розвитку подиху під час співу, насамперед треба помітити, що

вищенаведені два правила, а саме: 1) ніколи не набирати повітря

надмірно;2) ніколи не випускати його без належного залишку, -

відносяться не тільки до описаної вище вправи, але також до всякого

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] 17 [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ