UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В.Луканіна, В. Самарцева (курсова робота)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось18978
Скачало1008
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ка. М. Глінка перший підняв

російську оперну культуру не тільки до західноєвропейського рівня, але й

значно вище. Він почав процес музично-драматургічних реформ, що

послідовно відбувалися в оперному жанрі протягом усього XIX століття у

творчості О. Даргомижського, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова та

М. Мусоргського.

 

З появою опер М. Глінки потрібен був новий тип оперного співака,

підготовленого не тільки для виконання опер, але й для засвоєння нових

творчих завдань. Роль М. Глінки була виняткової тому, що композитор був

чудовим співаком і педагогом-вокалістом. По суті, перший

композитор-професіонал, М. Глінка був і першим педагогом-вихователем

професійних російських оперних співаків. Композитор, працюючи з

виконавцями, пред'являє звичайно до них свої художні вимоги. Але рідко

хто з композиторів уміє, ставлячи перед виконавцем художні завдання,

підказати вокально-технічні та художні рішення.

 

На досвіді особистого співу та розумінням співочого процесу, виробленого

винятковою допитливістю вимог М. Глінка багато й довго вчився співу.

Вивчаючи манеру співу оперних співаків, він вдумувався у вокальний

процес, слухав, як викладають інші, вивчав не тільки як треба співати,

але і як не треба співати. З величезною пристрастю М. Глінка любив спів,

не - як дилетант, а з повним розумінням значення співу для нього як

композитора. Він завжди прагнув зрозуміти людський голос і його

можливості.

 

„Виховання слуху, - каже Б. Асафьєв,- от основна та головна лінія

поведінки М. Глінки, що є риса його творчої біографії. Тому й сам, як

співак, він був зразковий, співак змісту й сенсу” [1,22].

 

М. Глінка почав учитися співу на сімнадцятому році життя у домашнього

вчителя Тоді, потім продовжив своє вокальну освіту в італійця Беллолі.

 

М. Глінка, під час перебування в Італії, не брав уроки співу, неможливо

припустити, щоб М. Глінка не згадав у своїх „Записках” про заняття, якби

вони дійсно там були. Тим часом, про значення перебування в Італії він

говорить багато: „Не зайвим вважаю вивести тут короткий підсумок

придбаного мною в моє перебування в Італії... Частий обіг із

другокласними, першокласними співаками та співачками, аматорами й

аматорками співу практично познайомило мене з важким мистецтвом

управляти голосом і спритно писати для нього. Nozzari і Fodor у Неаполі,

були для мене представниками мистецтва, доведеного до nес plus ultra

(вищого ступеня) досконалості; вони вміли сполучити неймовірну (для тих,

хто не чув їх) виразність (fini) з невимушеною природністю (grd.ce

naturelle), які після їх навряд чи мені вдалося коли-небудь зустріти. Не

кажу про Дж. Рубіні, навіть у співі Пасти було не без деякого роду

претензії на ефект... Чималої праці коштувало мені підроблятися під

італійське sentimento brillante (блискуче вираз відчуття), як вони

називають відчуття добробуту, що є наслідком організму, щасливо

влаштованого під впливом благодійного південного сонця” [2,93].

 

Про одного з вокальних педагогів Італії М. Глінка пише так: „Він був

літня людина, важливої зовнішності, з нарочито обміркованим

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ