UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В.Луканіна, В. Самарцева (курсова робота)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось19524
Скачало1034
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

у фарб, необхідну твором, який виконується.

Найбільш доречні ефекти бувають неприємними, коли робляться зненацька

або рвучко. Це зауваження стосується не тільки цілих фраз, але й окремих

нот, тобто коли окремий звук повинен бути виконаний forte, то й у цьому

випадку силу треба підготувати деяким посиленням звуку, а не викрикувати

його відразу forte, що є й некрасиво, і шкідливо для голосу [10,87].

 

Методика звукоутворення та виховання співака В. Луканіна ґрунтувалася на

працях радянських та закордонних вчених. Основа її полягає у: 1) якості

співака – художника; 2) процесі звукоутворення.

 

В. Луканін вважає, що необхідно якомога раніше прищеплювати студентові

бажання усвідомити та уявити собі процес звукоутворення. Вітчизняна

вокально-методична література по цьому питанню існує.

 

На думку педагога, співак-художник повинен володіти: 1) гарним голосом

2) музичним і сценічним даруванням 3) гарними зовнішніми даними.

Відсутність одного із цих елементів заважає роботі педагога і знижує її

якість. Приймаючи студента у клас, педагог має враховувати все

компоненти обдарованості співака (особливо його музикальність), а не

зосереджувати увагу тільки на голосі.

 

Для того, щоб реалізувати ці якості, перетворити починаючого вокаліста в

професійного артиста-художника, у першу чергу педагог повинен домогтися

гарної постановки голосу, сформувати співочий тон, виявити тембр;

навчити співака вокальній техніці та умінню розпоряджатися нею; розвити

в ньому художнє сприйняття музики, здатність проникати в її зміст,

розуміти її стильові особливості; навчити відрізняти глибину почуттів

від чутливості; навчити музичної декламації та музичному виконанню

взагалі; прищепити художній смак і високу вимогливість до себе як

виконавця.

 

Співак повинен дбайливо ставитися до музичного добутку, до авторських

ремарок, уникати не зазначених автором нюансів, особливо фермат і

невиправданих прискорень, „говірка” замість співучих речитативів.

 

При роботі над твором співак повинен учитися мислити великим планом,

більшими шматками, не засмічуючи виконання зайвою деталізацією й

перебільшеною нюансіровкою. Необхідно прищеплювати критичне відношення

до творчості інших співаків. Корисно запозичити гарне, коштовне у

великих артистів, але в жодному разі не копіювати їх. Варто завжди

пам'ятати, що найголовніше у співака - його індивідуальність, його

власний неповторний тембр, його розуміння і його трактування твору

[11,14].

 

У процесі звукоутворення В. Луканін визначає найбільш важливі моменти:

 

1.Положення гортані. При співі гортань повинна бути в трохи зниженому

стані, причому цей стан треба втримувати до закінчення фонації. Узяття

подиху через ніс сприяє встановленню такого положення.

 

2. Момент «пам'яті вдиху». Під час співу в гортані повинне бути відчуття

продовження подиху. Це називається «пам'яттю вдиху». Вона сприяє

втриманню глотки у вільному широкому стані, завдяки чому вдається

уникнути стиску її шийними м'язами.

 

3.Еластичність подиху. Вона забезпечується м'якою, ненапруженою й

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] 26 [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ