UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В.Луканіна, В. Самарцева (курсова робота)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось18922
Скачало1008
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

панувало коротке

напівсвітло; де, нарешті, завдання було комічним, там він був і коміком

чудовим, російським коміком, тобто незрівнянно вищим проти комізму в

інших національностях” [3,133].

 

О. Петров був першим чудовим виконавцем мелодійного речитативу, він

знайшов прийоми нової вокальної техніки в цій якісно новій ролі слова.

Він виконав партію Сусаніна 293 рази, звідси та досконалість вокальних і

сценічних засобів, якої досяг цей співак після багатолітнього виконання

цього образу. Аналізуючи на підставі літературних відгуків гру Петрова,

треба сказати, що це була гра, в якій художник-виконавець не стільки

прагнув показати живої людини в окремих деталях, скільки донести до

публіки основну ідею, носієм якої композитор зробив Сусаніна.

 

О. Петров був першим учнем М. Глінки, хто увібрав у себе всі якості та

показав себе своїм сучасникам як російський співак, здатний не тільки

виконувати іноземний репертуар, але й виконувати реформаторські,

новаторські задуми великих російських композиторів.

 

Дослідники вважають Ф. Шаляпіна співаком М. Мусоргського та М.

Римського-Корсакова, а Л. Собінова співаком П. Чайковського. Співаком М.

Глінки – найбільшого композитора, у творчості якого були закладені зерна

того, що згодом розвивали інші композитори був О. Петров. Він, у свою

чергу, мав всі ті якості, які передбачали творчість І. Стравінського та

Ф. Шаляпіна.

 

Можна сказати, що майстерність гри і співу, показана вперше на

російській оперній сцені О. Петровим, а потім у творчості Ф. Шаляпіна,

 

А. Нежданової, Л. Собінова та багатьох інших російських співаків, які

представляли російську вокальну сценічну культуру.

 

І із цього погляду, не заперечуючи значення попередників О. Петрова,

можна робити висновок, що О. Петров, є основоположником російської

вокальної школи.

 

О. Петров, так само як і дружина його Г. Воробйова-Петрова, увійшов у

плеяду чудових російських співаків, які з'явилися вірними помічниками

композиторів-реформаторів, втілюючи їхні задуми у хвилюючих образах

героїв опер. Появі О. Петрова на російській оперній сцені передувала

діяльність багато чудових співачок і співаків. Вони не були оперними

співаками в сучасному поданні тому, що не було ще тієї російської опери,

на якій могли б виховуватися якості російських оперних.

 

Самойлов, Злов, Крутіцкій, Лавров, Семенова. І ряд інших співаків

зайняли гідне та значне місце в історії вокальної культури. Але кожний з

них мав лише окремі якості, які давали можливість співакам виділятися

серед інших співаків. Та ж про голос Г. Воробйової є свідчення В.

Стасова, що пише: „Голос Воробйової був один із самих, надзвичайних,

дивних контральто в цілій Європі, краса, сила, м'якість, - усе в ньому

вражало слухача та діяло на нього з непереборною чарівністю” [6,285].

 

О. Сєров пише: „...незрівнянний голос, якого не можна-чути без глибокого

щиросердечного хвилювання (щоб не співала; Г. Петрова, один тембр її

голосу западав прямо в душу)” [3,131].

 

Зовсім очевидно, що Г. Воробйова-Петрова була не сопрано, а контральто -

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ