UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАкварелі Т.Г.Шевченка (реферат)
АвторPetya
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5306
Скачало718
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

я бездоганним композиційним вирішенням —

вдало обраною точкою огляду, чіткою розробкою просторових планів,

світлових та кольорових акцентів. Малюнки Почаївської лаври — останні в

акварельному доробку Шевченка до фатального арешту 1847.

 

На засланні, лише весною 1848, для Шевченка відкрилася напівлегальна

можливість взятися за пензлі. При спорядженні Аральської описової

експедиції було видано наказ, в якому викладалася необхідність: “З усіх

прикметних пунктів, із яких згодом можна буде визначитися, наказати

знімати види з різних румбів, для чого взяти з 5-го лінійного батальйона

одного рядового, який вміє знімати види...”[5]. Переведений цим наказом

з 5-го до 4-го батальйона Шевченко у складі приписаного до експедиції

загону 11 травня 1848 вирушив з Орська до Раїма. Упродовж понад

місячного переходу Шевченко пильно вдивляється у незнаний пустельний

край, його людей, прислухається до розповідей про місцеві звичаї, про

його історію. У численних олівцевих ескізних рисунках та начерках,

зроблених під час переходу і плавання Аральським морем 1848 та 1849,

зокрема і в Альбомі 1846–50 років та Альбомі 1848–50 років, постають

“прикметні пункти” — краєвиди, праця та побут експедиційного загону. За

деякими ескізами згодом створено акварелі, зокрема, на прохання

генерала, інспектора гарнізону Оренбурзького краю І.П.Шрейбера — “Пожежа

в степу”, в якій відтворено могутньої сили нічну пожежу; ймовірно для

командира Окремого Оренбурзького корпусу генерала В.П.Обручова — “Форт

Карабутак”, “Уральське укріплення (Іргиз Кала)” (із сухопутного

переходу) та “Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї” (з місця

підготовки до виходу в море). Художник малює споруджені на підвищеннях

військові фортеці, “населяючи” пейзаж поодинокими постатями казахів на

передньому плані, їхніми кибитками, або й експедиційними наметами.

Малюнки міцно скомпоновані на всій площині аркуша, і вправно написані

багатоколірною аквареллю у приглушених тонах. У них зафіксовано

імперські форпости на беззахисних мирних окраїнних землях[6].

 

Акварелі, виконані на власний розсуд, більш стримані у колориті, майже

монохромні (а то й намальовані сепією). Вони вкотре засвідчують тяжіння

до розв’язання світлотіньових завдань і притаманний художникові тонкий

смак, вміння знаходити красу у поєднанні двох-трьох кольорів. Так

відтворене єдине на шляху від Орська до Раїма дерево на малюнку

“Джангисагач” (також у поезії “У бога за дверима лежала сокира”), могилу

батиря Дустана у філософічно-роздумливому пейзажі “Дустанова могила”. У

своєрідному образотворчому щоденнику відтворено експедиційний побут та

будні споряджувальних робіт. Акварелі “Днювання експедиційного

транспорту в степу”, “Урочище Раїм з заходу”, “Пристань на Сир-Дар’ї в

1848 році” виконані на жовтуватому кольоровому папері майже у

монохромних сепійних тонах.

 

У спадщині Шевченка-аквареліста є малюнки, створені на межі пейзажного й

побутового жанрів — “Учасники експедиції на березі Аральського моря”,

“Казахська стоянка на Косаралі” та прекрасно закомпонований у сповненому

-----> Page:

[0] [1] 2 [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ