.

Промислово – фінансові групи в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1038 7423
Скачать документ

Реферат

Промислово – фінансові групи в Україні

Специфічним видом господарських об’єднань є промислово-фінансові групи
(ПФГ). Відповідно до п. 7 ст. З Закону України “Про підприємства в
Україні” порядок створення, реорганізації та ліквідації
промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулює спеціальне
законодавство.

Чільне місце серед актів цього законодавства посідають Закон України
“Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21 листопада 1995 р. та
Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію
промислово-фінансових груп, затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 20 липня 1996 р. № 781.

Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група являє собою
об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства,
сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи,
інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті
отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на
певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних
галузей виробництва і структурної перебудови економіки України,
включаючи програми відповідно до міждержавних договорів, а також
виробництва кінцевої продукції.

Відповідно до ст. 2 п. 7. Закону створення ПФГ забороняється у сфері
торгівлі, громадського харчування. побутового обслуговування,
матеріально-технічного постачання, транспортних послуг. Проте,
наприклад, у Німеччині є ряд фінансово-торговельних груп (ФТГ) – “Арал”,
“Клекнер”, “Кауфхорф”, “Шикеданц” тощо. Відбуваються процеси залучення
до ФТГ середніх і дрібних торговельних підприємств у невеликих містах. У
свою чергу, ФТГ підпорядковують собі або створюють промислові
підприємства: ФПГ “Шикеданц” має своє текстильне, паперове і товарне
виробництво, а “Неккерман” — радіозаводи і фабрики готового одягу.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто
підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке
виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в
Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.
Відповідно до вказаного закону головне підприємство має цілий ряд
пільг, серед яких: звільнення від сплати вивізного (експортного) мита і
митних зборів у разі експорту проміжної продукції.; звільнення від
сплати ввізного (імпортного) мита і митних зборів у разі імпортування
проміжної продукції.

Проте, використання головним підприємством пільг, не для виробництва
кінцевої та проміжної продукції ПФГ є ухиленням від оподаткування і і
тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством, а також
є підставою для ліквідації ПФГ.

Як уже зазначалось, за вітчизняним законодавством головним підприємством
є те підприємство, яке виробляє кінцеву продукцію і здійснює її збут.
Відповідно, ним не може бути банк, кредитно-фінансова чи торговельна
установа.

Але таке обмеження невиправдано. Адже в усьому світі
фінансово-промислові групи (а не промислово-фінансові, як в Україні) —
це об’єднання підприємств навколо фінансового центру, основним завданням
якого є залучення і акумулювання коштів, а також розробка інвестиційної
політики і здійснення капіталовкладень.Як показує досвід,
найперспективнішими є ті ФПГ, які очолюються банками. Вони активно
застосовують різноманітні важелі прямого та фондового інвестування
ефективно управляють корпоративними фінансами та інвестиційними
проектами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники.
Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна
установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи
іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну
продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному
підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов’язковою є наявність банківської установи,
зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи
не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і
проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності.
Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких
вони:

– приймають протокольне рішення про намір створити ПФГ;

– приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві
кінцевої продукції ПФГ;

– розробляють та затверджують техніко-економічний проект обґрунтування
створення ПФГ;

– розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції
ПФГ (або надання відповідних послуг);

– визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх
ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками. Генеральна
угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених у встановленому порядку
державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення
головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ;
кандидатуру президента ПФГ, його права та обов’язки, порядок звільнення
з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін
дії угоди; взаємні зобов’язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень;
порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають
необхідними ініціатори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-економічне
обґрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи
відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному
комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно
поданих документів.

?????¤?¤?$?????a?Для визначення можливості монополізації ринків у
результаті створення ПФГ і складання відповідних висновків
Антимонопольний комітет відповідно до встановлених законодавством
повноважень може запитати також інші документи, перелік і порядок
розгляду яких визначається Комітетом.

Уповноважена особа подає на ім’я Прем’єр-міністра України такі
документи:

– доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект
створення ПФГ;

– Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої
продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

– техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

– висновки відповідного галузевого міністерства чи відомства,
Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольного комітету про
доцільність створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обґрунтування
та Генеральної угоди;

– документ про перерахування до державного бюджету державного мита.
Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за
умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ,
еквівалентній сумі в 100 млн. доларів США за рік, починаючи з другого
року після створення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою
постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для
виробництва новостворюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим
циклом виробництва.

Кабінет Міністрів України в тримісячний термін приймає рішення про
створення ПФГ або відмову в її створенні.

Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення приймається у шестимісячний
термін.

Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі постанови Кабінету
Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди
про сумісну діяльність у двотижневий термін. Після реєстрації ПФГ
видається свідоцтво встановленого зразка. Ліквідація ПФГ здійснюється
шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України:

– у зв’язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;

– через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передбачених ст. 6
Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні.:

Реорганізацію ПФГ шляхом виключення (виходу) головного підприємства або
учасника ПФГ із складу ПФГ Кабінет Міністрів України може здійснювати у
таких випадках:

за поданням Головної державної податкової інспекції України в разі більш
як дворазового порушення в сфері обліку та звітності, а також при
зловживанні наданими пільгами.

припинення постановою або законом, прийнятими Верховною Радою України,
виконання державної програми, з метою реалізації якої була створена ПФГ;

– з ініціативи учасників ПФГ.

Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів
України.

Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для
виключення ПФГ з Реєстру промислово-фінансових груп України.

Хотілося б відмітити, що наразі хоча і прийнято спеціальний закон, проте
більшість науковців і практиків висловлюють думку про його
недосконалість. Так, напр. Перший віце-президент АТ “Українська
фінансова група” Олександр ШАРОВ в інтерв’ю газеті „День”:

– Слід сказати, що ПФГ у нашій країні є. І вони дійсно не
фінансово-промислові, як у Росії, а промислово-фінансові. Хоча я вважаю,
що в нас усього мало – і фінансів, і промисловості. Стосовно ж
“документа” про ПФГ, то мені здається, що це точно не закон, а найшвидше
такий собі план. А потрібен справжній закон, котрий гарантував би ринки
збуту продукції ПФГ і надавав би їм певні пільги. А втім, можна і без
пільг, але тоді необхідні нормальні ставки податків.

ДЕРЕВЯНКО Богдан Володимирович в своїй дисертаційній роботі, присвяченій
ПФГ надає досить цікаву інформацію. У роботі звертається увага на те, що
формування законодавства, яке регулює процеси створення та діяльності
фінансово-промислових груп (ФПГ) у Російській Федерації, розпочалося
майже одночасно з формуванням відповідного українського законодавства,
але в РФ, на відміну від України, кількість ФПГ переважає сто. У складі
86 ФПГ РФ, зареєстрованих на 1 січня 2002 року, діяло більш ніж 1300
суб’єктів господарювання, статутний капітал їхніх центральних компаній
складав 3,9 млрд. рублів, чисельність робітників спискового складу –
понад 1,3 млн. чоловік. Зараз (станом на 2004 рік) в РФ ефективно працює
105 ФПГ, а зареєстровано більше 300, ефект від діяльності ФПГ зріс до 25
відсотків ВВП РФ.

Це розглядається як наслідок застосування дієвих важелів державного
стимулювання створення ФПГ у РФ.

Щодо України, то з метою покращення ситуації з 1995 р. було підготовлено
декілька нових законопроектів (зокрема вони передбачали спрощений
механізм створення ПФГ), проте жоден з них прийнятий не був, а отже,
питання подальшого вдосконалення законодавчої регламентації діяльності
ПФГ залишається відкритим.

Список використаної літератури та нормативних джерел:

Щербина В.С Господарське право України – 2003 р.

Дерев’янко Б.В. Правове регулювання створення та діяльності
промислово-фінансових груп// Автореферат дисертації на здобуття
наукового ступеня – Донецьк – 2004

Промислово-фінансові групи: швидше є, ніж немає// Газета „День” №123,
17 липня 1997.

України “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21 листопада
1995 р.

Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію
промислово-фінансових груп, затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 20 липня 1996 р. № 781.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020