UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОцінка впливів антропогенного навантаження на атмосферне повітря гори Говерли (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2432
Скачало362
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оцінка впливів антропогенного навантаження на атмосферне повітря гори

Говерли

 

Хімічний склад атмосферних опадів, незважаючи на нестабільність, у

цілому відображає характерні риси місцевості і тип її ландшафту.

Мінералізація атмосферних опадів, як звичайно, нижча, ніж мінералізація

поверхневих і підземних вод. Загалом на території України щорічно з

атмосферними опадами випадає 7,3 млн т розчинених мінеральних речовин, у

тому числі в Карпатах – 0,62 млн т. Кількість надходження розчинених

мінеральних речовин у розрахунку на 1 км2 (модуль надходження розчинених

мінеральних речовин) становить 12,1 т, у тому числі в Карпатах – 29,9 т

[2].

 

Джерелом небезпечних хімічних компонентів в атмосферних опадах є

аерозолі атмосфери, або, як їх інакше називають, – ядра конденсації.

Аерозолі – це пилоподібні мінеральні частинки кори звітрювання, частинки

диму, органічні речовини різного складу, найдрібніші організми та їхні

залишки (спори, пилок рослин, мікроби), а також різноманітні техногенні

тверді забруднювачі атмосфери. В разі поєднання з практично

дистильованою атмосферною вологою тверді частки мають здатність

передавати свої хімічні властивості воді або вступати в хімічну реакцію

з вологою. Наприклад, у випадку конденсування атмосферної вологи на

частках NO, NO2, SO2 утворюються розчини азотної, азотистої та сірчаної

кислот, відповідно. Випадіння таких опадів називають кислотними дощами.

 

Нескладний розрахунок засвідчує, що одна дощова крапля, яка падає з

висоти 1 км, ,,промиває“ близько 15 л повітря, а 1 л дощової води може

концентрувати в собі домішки, які містяться приблизно в 300 м3

атмосферного повітря [3].

 

Гідрохімічні дослідження атмосферних опадів у районі гори Говерли почав

проводити Карпатський національний природний парк (КНПП) 1998 р. Опади,

вимиваючи забруднювальні речовини з атмосфери, самі по собі починають

відігравати роль чинника екологічного ризику. Найвідомішим проявом

цього процесу є випадання кислотних дощів. Імовірність надходження їх у

район г. Говерли оцінювали за кислотністю (рН) опадів.

 

Показник рН атмосферних опадів завжди нижчий, ніж 7, найчастіше він має

значення в межах 5–6, а іноді й нижче – до 4,6. Значення рН у межах 5–6

можна пояснити, оскільки в разі рН=5,7 СО2 дистильованої води перебуває

у рівновазі з СО2 атмосфери. Зниженню рН до 5 і менше сприяє наявність в

атмосфері NO2 і SО2 [1].

 

У випадку значення рН<5,6 опади вважають кислими. За період з 1998 по

2001 рр. поблизу г. Говерли працівники КНПП відібрали і дослідили 32

проби дощу та снігу [1–3]. Значення рН було в межах 4,0–6,9 одиниць, 56%

проб – кислі. Хоча на території найвищої вершини Українських Карпат

опади формуються у порівняно чистих умовах, однак зафіксоване помітне

підвищення їхньої кислотності. Теоретично джерелами підвищеної

кислотності опадів можуть бути як природні, так і антропогенні чинники,

хоча переважають антропогенні. Значення рН є індикатором щораз більшого

впливу викидів продуктів техногенезу.

 

Заповідна територія досліджень передбачає відсутність промислових

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ