UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДокументи до мартирології українського народу (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1013
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Документи до мартирології українського народу

 

 

Пам’яті жертв трагічних подій у Перемишлі

 

і Синовідську Вижному восени 1914 року

 

„Немає нічого захованого, що не

 

виявиться, ні таємного, що воно

 

не пізнається, і не вийде наяв”.

 

Євангелія від Св. Луки, 8, 16.

 

Історичний шлях українського народу у ХХ столітті був позначений

героїчними злетами національно-визвольного руху, піднесенням культури,

економіки, спробами відродження власної державності. Водночас у минулому

столітті українцям довелося зазнати нечуваного досі за масштабами

насильства, жорстокого терору, голодоморів, тотального воєнного

спустошення.

 

За цими трагічними сторінками нашого недавного минулого відійшла на

другий план історична доля українства у роки Першої світової війни. У

результаті сьогодні навіть поінформований читач не має уяви про масштаби

тодішньої трагедії українського народу. Дослідження цієї теми

залишається ще завданням істориків.

 

Знайдені матеріали про злочини, скоєні австрійсько-польською

адміністрацією восени 1914 року у Перемишлі і Синевідську вижному

свідчать про те, що український народ був відданий на поталу молоху

війни. Опубліковані нище матеріали про дві трагічні події відкривають

завісу великого мартирологу українців, доля яких стала розмінною монетою

складних етнополітичних відносин в краї в умовах воєнного часу.

 

З початку Першої світової війни українство в Галичині стало об’єктом

жахливого терору з боку військових і місцевої польської адміністрації.

До цього спричинила видумана історія про „руську зраду”. Суть її

полягала в тому, що представники москвофільської течії, яка існувала у

Галичині ще з середини ХІХ століття, у боротьбі проти польського засилля

орієнтувалися на царську Росію. На початку ХХ століття москвофіли

втратили свої позиції. У Галичині набирав силу український національний

рух. У боротьбі проти нього польська адміністрація використовувала

москвофілів.

 

Війна ще більше загострила етнополітичне протистояння у Галичині.

Поразка австро-угорської армії на початку війни вивела проблему

москвофільства на перший план. Шукаючи виправдання поразці на фронті,

військові та адміністративні чинники звинуватили українське населення у

державній зраді, підтримці Росії, ототожнюючи всіх галицьких українців з

москвофілами. Підставою для цього став факт створення у серпні 1914 р.

москвофілами у Києві ”Карпато-русского освободительного комитета”. Крім

того, москвофіли допомогли штабові Південно-західного фронту видати

книжку ”Cовременная Галиция”, у якій було подано тенденційні відомості

про українські установи, політичні партії, греко-католицьку церкву та їх

діячів.

 

В умовах відступу австрійської армії місцева польська адміністрація

вкотре використала галицьке москвофільство з метою знищення українства.

Історія про “руську зраду” була вигідна і для військових. Їх настрої

висловив генерал Калошварі: “Перш ніж починати війну з Росією, слід було

перевішати все русинське населення”1. Комендант міста Перемишля генерал

Кусманек в одному зі своїх рапортів у Відень писав: “Якщо хоча б один

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ