UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування української літературної мови в Галичині в умовах австрійського режиму (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3740
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Формування української літературної мови в Галичині в умовах

австрійського режиму

 

 

У мовознавчій літературі були окремі спроби висвітлити питання про

становлення та формування української літературної мови в Галичині, але

монографічного опису про це досі ще немає. Між тим, ця проблема викликає

значний інтерес.

 

Сталося так, що Україна впродовж багатьох століть не мала своєї

державності, тому не могла розвивати й національну літературну мову.

Центральна та Східна Україна у 1654 році була віддана Б.Хмельницьким

Росії, а що стосується Галичини, то вона від 1340 до 1772 року була під

польською владою. У час панування феодальної Польщі українських шкіл тут

не було; могутня українська культура, яка дивувала Європу ще в період

Галицько-Волинського князівства, поступово згасала, українську мову, яка

в Литовській державі була мовою двору, науки, суду, права, дипломатії, з

часом вилучили з офіційного вжитку; вона стала мовою „хлопів“ і, за

словами Йосипа Лозинського, „з високого становища була загнана під

селянську стріху“. Української інтелігенції в той час фактично не було.

Українська шляхта, якщо й отримувала освіту, то відразу ж під тиском

обставин переходила на польський бік і переставала вважати себе

українською.

 

З приєднанням Галичини до Австрії цісарський режим робив деякі спроби,

щоб полегшити долю українських галичан, обмежити панування польських

магнатів, дати хоча б якусь освіту селянам, міщанам і особливо

духовенству, яке являло собою єдиний більш-менш освічений прошарок серед

галичан. У селах Галичини відкривалися однокласні, трикласні або

чотирикласні народні школи для селян і міщан. У 1783 р. з дозволу цісаря

Йосифа ІІ була відкрита духовна семінарія з українською мовою викладання

у Львові. У цьому ж році був відкритий Львівський університет. На жаль,

викладання в ньому велося латинською та німецькою мовами і тому він був

недосяжним для вихідців з українських сіл. Правда, через чотири роки був

відкритий так званий „Руський інститут“ („Studium Ruthenum“) –

філософсько-богословський заклад для українців, який заповнив гостру

нестачу священиків на селі. За час свого існування (до 1808 р.) він

підготував біля 500 духовних наставників для сільських парохій, які,

однак, мали нижчий офіційний статус, ніж вихованці університетських

(латинських) студій. І все ж це була сильна, дуже потрібна і дуже вчасна

культурно-просвітня допомога, це була сила, що засвітила перші промені

просвіти в Галичині, що розігнала дрімучу темряву в душах і оселях

галицьких селян.

 

Однак після смерті цісаря Йосифа П (1790 р.) українське відродження

поступово почало згасати. Австрійська влада жонглювала настроями людей –

давала можливість підніматися в національно-культурному житті то одній,

то іншій народності. Якщо, на її думку, дещо підносилася польська

народність, то для стримування давали можливість піднятися українцям,

якщо піднімалася українська – її придушували за допомогою польської

шляхти.

 

Від 1808 р. на довгих сорок років завмерла українська мова у Львівському

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ