UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБерестейська унія: спроба відновленя єдності христової церкви (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8092
Скачало563
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Берестейська унія: спроба відновленя єдності христової церкви

 

 

Питання релігійного порозуміння між католицькою і православною

конфесіями в Україні-Русі постало у кінці XII ст., коли Київська держава

припинила своє існування як політична єдність. На півдні утворилися

князівства, які продовжували традиції України-Русі, розвинули культурне,

освітнє і релігійне життя. Водночас на півночі поєднані Москвою

князівства змішувалися з фінськими племенами, втрачали київські і

засвоювали візантійські традиції й звичаї, їх Церква після перенесення

митрополії з Києва до Москви все далі відходила від української, а

політика переорієнтовувалася на Константинополь.

 

Галицько-Волинська держава, що 1199 р. з'явилася на карті Європи, стала

осередком етнополітичного життя. Галицькі князі робили все можливе для

створення Галицької митрополії, яка постала 1302 р. у Галичі. Вона

підтримувала тісні зв'язки з Римом, про що свідчить надання Папою

Інокентієм IV Данилові Галицькому "королівського сану", тобто титулу

короля (1253 р.). (З наступників Данила цей титул вживав онук Юрій

Львович). Михайло Грушевський навіть вважає, що "за Данила... прийшло

проголошення унії з Римом. Але її проголосило правительство, з мотивів

чисто політичних, і вона була так ефемерична, що ми навіть не встигли

нічого почути про те, яке становище зайняло до сеї унії духовенство й

суспільність".

 

Після падіння держави і анексії українських земель Польщею, Рим

радикально змінив церковну політику і сприяв польському католицизму. На

початку XV ст. у Львові було створено латинську митрополію, хоч

католиків у краї проживало небагато, її засновники керувалися чисто

політичними міркуваннями: знищити духовну твердиню поневоленого народу –

Українську Церкву, яка, за висловом о. К.Панаса, "після занепаду

Галицько-Волинської держави була єдиною суспільно-громадською установою,

що поєднувала українську націю". Зауважимо, що важливою закономірністю

періодів політичного занепаду Української держави, в умовах вікової

бездержавності, була консолідуюча роль Церкви як провідника національної

ідеї, гаранта збереження етнонаціональної ідентичності від повної

полонізації і зросійщення.

 

ХІV-ХVІ століття в історії України характеризувалися певним занепадом

духовності народу. Після Люблінської Унії до Речі Посполитої відійшло

усе Правобережжя. Найбільше терпіла від польської експансії Галичина.

"Поляки з'являються у містах і дістають найбільші земельні маєтки на

Самбірщині, Ярославщині, Ряшівщині. Українські шляхетські роди

поставлені перед дилемою: втратити будь-яке політичне значіння або

перейти на католицтво і сполонізуватися, – зазначала Н.

Полонська-Василенко. – У XVI столітті вже не залишається в Галичині

українців з верхніх верств, які трималися б своєї культури". Суспільство

поділилося на вищий прошарок з польською культурою, мовою, католицизмом

і нижчий – український, з народною мовою і православною вірою. Між ними

зростали протиріччя, загострені національним та релігійним шовінізмом,

що проявилися невдовзі у період козацьких війн.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ