Реферат на тему:
Інформаційна освітянська мережа ЮНЕСКО – молодим громадянам України.
Європейською педагогікою 90-і роки були названі “десятиріччям
громадянськості”. Це часи історичних змін, що залишили відбиток на
громадянському вихованні і освіті, і поставили перед суспільством
серйозне завдання – виховувати громадян, які можуть жити та розвиватись
в оновленому світі і покращувати його, долати труднощі шляхом
реформування і вдосконалення, бути громадянами світу, залишаючись при
цьому громадянами своєї батьківщини.
На початку третього тисячоліття Генеральна Асамблея ООН, керуючись
гуманістичними та миролюбними пріоритетами, проголосила, що роки з 2001
по 2010 стануть Декадою культури миру і ненасилля для дітей світу, та
обрала ЮНЕСКО координаційним центром.
В рамках затвердженої програми і бюджету на 2002-2003 роки були виділені
такі напрямки роботи ЮНЕСКО :
1. Велика програма І – освіта
2. Велика програма І І – природничі науки
3. Велика програма ІІІ – соціальні та гуманітарні науки
4. Велика програма І V – культура
5. Велика програма V – комунікація та інформація
Важливість і необхідність комунікаційного та інформаційного забезпечення
системи освіти є аксіомою. ЮНЕСКО має розгалужену, достатньо
децентралізовану інформаційну мережу. До неї входять такі сектори, як
комунікації та інформації, освіти та ін., у яких працюють інститути,
відділи, бюро, здійснюються програми і проекти. Спектр дії Програми
ЮНЕСКО DANIDA спрямований на правову освіту, освіту у галузі Прав Людини
та Прав Дитини. За проектами ЮНЕСКО працюють такі відомі мережі, як
мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, що нараховує близько 4500 шкіл у 137
країнах світу. Сьогодні в Україні існує 40 асоційованих навчальних
закладів ЮНЕСКО, діяльність яких допомагає молодим Українцям зайняти
активну громадянську позицію у житті. Проблеми, які обирають діти і
вчителі для вивчення стосуються прав людини, культури інших народів,
охорони і збереження природи та ін.
еалізації різного роду проектів, що здійснюються у рамках Програми
ЮНЕСКО. Участь українських ВНЗ у Програмі сприяє розвитку їх міжнародної
співпраці та інтеграції вітчизняної вищої освіти і науки у світові
науково-освітні процеси.
Інформаційна культура розвивалася різними шляхами, намагаючись
якнайширше задовольнити потреби людства в інформуванні і найповніше
здійснити свої безпосередні функції. Традиційними сферами комунікації
були і залишаються інформаційні агенції, преса, радіо, телебачення, кіно
та кінохроніка, які є засобом реалізації активної громадянської позиції.
Сьогодні до інформаційного середовища приєднується Інтернет і
використання його у освітній галузі поширюється.
Проект ЮНЕСКО “Інформаційна мережа культури світу” ставить за мету
створення мережі сайтів, що дасть змогу здобути інформацію про
діяльність проекту ЮНЕСКО “На шляху до культури світу”, а також в
поширити інформаційну продукцію щодо культури світу і ненасильства.
На сайті ЮНЕСКО (www. unesco. org) можна знайти достатньо інформаційних
матеріалів щодо освіти і виховання, зокрема громадянської освіти. Ось
лише деякі вузли в Інтернет, що містять відомості, присвячені цій
проблемі: Правові акти ( Legal instruments) – посилання на деякі
найважливіші документи ЮНЕСКО (конвенції, угоди, декларації, тощо);
Інформаційні служби ( Information services). ЮНЕСКО має більше за 50
інформаційних служб і безліч інформаційних джерел, в тому числі,
доступних on-line: бібліографічні, довідкові і повнотекстові бази даних.
Відомий вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом» сьогодні,
коли, інформаційні технології стають дедалі потужнішими все більше і
більше, є аксіомою. І якими будуть ці володарі залежить значною мірою
від зусиль педагогів.
Література:
A, Sannikov, P. Fontani UNESCO’s Action in the Field of Education for
Citizenship and Human Rights. In: M. Ostini The Basic Concepts and Core
Competencies. Written Contributions, Strasbourg, Council of Europe,
1998, p. 4-10. UNESCO Action Plan in Education for Citizenship, Paris,
UNESCO (Department of Education for a Culture of Peace), 1998.
А. Хорват, О.Михай “Глобализация образования и Восточная Европа”
//Перспективы. Вопросы образования №2, 1991 – с. 9-22
World Communication Report, Paris, UNESCO, 1989, 1576 pp.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
