UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦивільне право за вірменським статутом 1519 р. (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1866
Скачало128
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Цивільне право за вірменським статутом 1519 р.

 

Аналіз правового регулювання статусу вірменської громади у Галичині

зумовлений відсутністю комплексного історико-правового дослідження у цій

сфері, що є актуальним для розвитку вітчизняної історико-правової науки,

сучасної вірменської громади Галичини, а також вірмено-українських

історичних та державно-правових відносин.

 

З наданням місту Львову магдебурзького права у 1356 р. вірмени, поряд з

іншими народами, набули право судитись у власному суді під головуванням

міського війта. Привілей Казимира Великого 1356 р. став правовою основою

для функціонування вірменського суду [4, с.119]. У цій грамоті

зазначалося, що місту Львову надається магдебурзьке (німецьке) право, "а

для інших народів, що живуть у цьому місті, а саме: вірменам, євреям,

сарацинам, русинам та іншим будь-якого стану чи становища з особливої

нашої ласки дозволяємо користуватися відповідно до їх звичаїв, зберігати

необмеженими їхні права, надаючи одночасно їм можливості, щоб будь-які

кримінальні справи, які виникнуть між ними й іншими, вирішувати за

магдебурзьким правом і при війті відповідно до їхніх прохань. А якщо

відмовлятимуться за магдебурзьким правом, яким вищезгадане місто повинно

користуватися, тоді вказані нації... мають можливість поставити і

вирішувати будь-яке питання на суді своєї нації, але під головування

міського війта" [3, с.16].

 

У процесі здійснення судочинства на практиці часто виникали проблеми з

правильним трактуванням норм вірменського права, які були написані

маловідомою для органів влади вірменською та вірмено-кипчацькою мовами

[5, с.38]. Для усунення цих суперечностей львівські вірмени підготували

кодифікований проект вірменських законів, який з часом дістав назву

"Статут львівських вірмен" або "Вірменський Статут" ("Statuta Iuris

Armenici"), і був затверджений 5 березня 1519 р. королем Сигізмундом І.

 

Вірменський статут 1519 року широко регулював відносини

фінансово-економічного, кримінального, цивільного, шлюбно-сімейного,

спадкового характеру. Ґрунтовним аналізом норм Вірменського статуту

займалися професори права Львівського університету, зокрема О. Бальцер,

А. Бішоф. Пропонована стаття присвячена аналізу норм цивільного,

включаючи спадкове, та шлюбно-сімейне, права.

 

Незважаючи на відсутність у Вірменському статуті (далі ( Статут)

конкретних норм, які б розкривали суть слів власність і володіння, ці

поняття були вже відомі старовірменському праву. Відповідно до ст.ІХ

Статуту, майно розподілялося на рухоме та нерухоме, залежно від чого

застосовувалося те чи інше право. Відтак Вірменське право

застосовувалося до нерухомого майна, яке знаходилося у місті і

перебувало у власності вірмен, а за межами міста, незалежно від того, у

чиїй власності перебувала нерухомість, діяло магдебурзьке або українське

право. З часом всі справи щодо нерухомого майна перейшли до компетенції

магдебурзького суду.

 

Такими, що володіють певним майном, вважалися заставодавець,

заставодержатель та набувач користі з майна, тому право відділяло їх від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ