UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1676
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії

 

 

Критичне осмислення теоретико-пізнавальних проблем, концептуальних основ

будь-якої науки – сфера постійного інтересу вчених. Це вічні проблеми

наукової творчості, що є, були і завжди будуть, поки "жива" наука. На

запитання, що ж позитивного дає наука, М. Вебер відповідає: "По-перше,

наука передусім розробляє, звичайно, техніку оволодіння життям …

По-друге, наука розробляє методи мислення, робочі інструменти і виробляє

навички поводження з ними" [1, с.719]. Це друге завдання, яке спрямоване

усередину і слугує задоволенню своїх власних потреб наукового пізнання,

аж ніяк не менш важливе, ніж перше. Причому рефлексія стосовно власних

пізнавальних проблем, інакше кажучи, саморефлексія, що забезпечує ріст і

розвиток знань, є одним з найважливіших критеріїв науковості. Звідси

зрозуміло, що поряд з пізнанням світу права нам необхідні й пізнання

законів нашого пізнання цього світу. Однак ця функція може бути виконана

остільки, оскільки ефективно вирішується внутрішнє завдання розробки

науково-пізнавальних (епістемологічних) проблем правової науки.

 

Ще з часів конструювання і інституціоналізації правової науки

проблематика, пов’язана зі специфікою правового пізнання, стала

привертати увагу дослідників. Однак на наступних етапах її розвитку в

умовах "єдино правильної" методології пошуки в галузі

теоретико-пізнавальних проблем правопізнання ставали дедалі

одноманітнішими. І тільки зміни, що відбулися останнім десятиліттям у

суспільному житті країн пострадянського простору, привели до звільнення

від панування комуністичної ідеології і, відповідно, методологічної

гегемонії марксизму. На жаль, у результаті сформованої епістемологічної

ситуації утворився своєрідний теоретичний вакуум: стара методологія була

віддана забуттю, здана в "архів" історії, а оволодіння новою

методологією виявилося для багатьох справою далеко не простою. Сьогодні

розуміння проблем правового пізнання переживає певні метаморфози,

зумовлені, з одного боку, зреченням від марксизму, з іншого – злетом

постмодернізму, що зі своїми істинами і радикальними вимогами додає нову

гостроту проблемам правового пізнання.

 

Зауважимо, що останнім часом інтерес до розробки теоретичних проблем

науки в цілому значно зріс. Вона привертає увагу не тільки філософів,

але й представників багатьох інших соціально-гуманітарних наук. У той же

час, як не парадоксально, інтерес до цієї проблеми з боку представників

правової науки порівняно з попередніми десятиліттями помітно ослаб.

 

Нерозробленість теоретико-методологічних проблем правового пізнання веде

до поширення в правових дослідженнях світоглядної нечіткості, до

різнобою. Немає потреби спеціально доводити, що правові дослідження

сьогодні вимагають серйозного і глибокого вивчення передусім

епістемологічних проблем. Саме в нинішніх умовах відсутності єдиної

методології створюються сприятливі можливості для об’єктивного і

неупередженого розгляду багатьох аспектів цієї актуальної галузі. Отже,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ