UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління (реф
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2042
Скачало183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в

державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм

правління

 

Відновлена в серпні 1991 року незалежна українська держава відзначила

своє перше десятиліття та п’ятиліття нового Основного Закону –

Конституції. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року

Конституція України своїми положеннями закріпила на найвищому

нормативно-правовому рівні основні політико-правові параметри (передусім

– конституційні характеристики) відновленої держави та визначила шляхи

її подальшого розвитку. Україну проголошено суверенною і незалежною,

демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1 Конституції України),

державою, унітарною з республіканською формою правління (ч.2 ст.2, ч.1

ст.5 Конституції України) [1, с.3], а також фактично, хоча це прямо не

зазначено в Основному Законі, державою світською (ст.35 Конституції

України) [1, с.8] та державою національною, що безпосередньо випливає з

низки відповідних положень Конституції України (ч.3 Преамбули, ч.1 ст.2

та ч.2 ст.133) [1, с.3, с.30]. Своєю чергою ці положення стали логічним

висновком фундаментальних засад національної державності України,

викладених у Декларації про державний суверенітет України [2, ст.429] та

Акті проголошення незалежності України [3, ст.502].

 

Однак бажаного швидкого перетворення пострадянської України в сучасну

європейську демократичну національну державу, а разом із цим – і

подолання соціально-економічних та політичних кризових явищ, на що

покладали великі надії мільйони українських громадян, за роки

незалежності, у тому числі і п’ять років функціонування держави в рамках

нової конституційно-правової системи, не сталося.

 

Зрозуміло, що процес перетворення держави – явище складне, багатопланове

і залежить від багатьох різноманітних чинників: політичного, правового,

економічного, соціального, міжнародного та ін. Серед цих чинників,

важливе місце відведено можливості якомога повніше й швидше реалізувати

положення прийнятої в 1996 році нової Конституції України. Щоправда, уже

в перші роки після прийняття нової Конституції України виявилось багато

труднощів, пов’язаних насамперед із її реалізацією (найпомітнішими серед

них є практична неможливість реалізації окремих конституційних прав та

свобод громадян). Невдовзі далися в знаки внутрішні суперечності самої

Конституції як нормативно-правового акта найвищої юридичної сили. А сама

Конституція, образно кажучи, виявилась нездатною ефективно

"самооборонятись" від наполегливих домагань внесення до неї змін. Ці

домагання окремих політичних сил реально наблизились до своєї реалізації

вже на четвертому році функціонування нової Конституції, тобто ще навіть

до закінчення перших конституційних "каденцій" значної частини

інститутів державної влади та вищих посадових осіб.

 

У цій ситуації особливо небезпечним є те, що пропоновані зміни можуть

реально звести нанівець засадничі демократичні принципи самої

Конституції та докорінно зневілювати перелічені конституційні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ