UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТериторіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4007
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Територіальні громади міст гетьманщини та їх виконавчий апарат

 

Гетьманщина – Українська козацька держава, яка сформувалася після

національно-визвольної війни українського народу, "це всі ті українські

землі, що підпорядковуються гетьманській адміністрації – як соборній,

так і право – чи лівобережній, з 1648 по 1782 роки [1, с.11].

 

Міста і містечка Гетьманщини відіграли значну роль у формуванні

національної території України. Являючись центрами сотень, полків,

волостей, повітів, округів, намісництв тощо, вони як правило виконували

не лише адміністративні, а й економічні та оборонні функції. Крім того,

ці населені пункти ставали своєрідними акумуляторами сільського

населення. Саме через них найчастіше проходили головні шляхи народних

міграцій.

 

Ця стаття є продовженням дослідження генези територіальної громади в

Україні. Метою якої є визначити тенденції, національні традиції та

використання їх у правотворчій і організаційно-правовій діяльності

органів місцевого самоврядування. В правовому аспекті ця тема майже не

досліджена.

 

Джерела, що містять відомості про міста і міське самоврядування цього

періоду дуже різноманітні. Збереглося, насамперед, багато розрізнених

згадок в уцілілих архівних справах. Особливо важливі відомості є у

"Веденнях о полковой, сотенной и городовий старшине" [2, с.220].

 

Хоч вони складені у 20-х роках ХVІІІ ст.., в них нерідко застерігається,

що так було й за "прежде бывших гетьманов", "здавна" та ін. Очевидно,

подібні штати старшини і службовців існували і в попередні роки.

 

Цінні відомості узагальненого характеру подаються у "Правах за якими

судиться малоросійський народ", які, як відомо, узагальнювали вже

існуючу практику управління і самоврядування в Гетьманщині, а також у

праці О. Шафонського "Черниговского наместничества топографическое

описание". Цінними є матеріали ревізії 1723 р. Списки про соціальний

склад населення міст Лівобережної України збереглися по двох містах –

Києву і Стародубу [3].

 

В компутах населення міст поділено на кілька груп за заможністю.

Незважаючи на своєрідність такого поділу, він все ж дає уявлення про

диференціацію міської громади у 20-х роках ХVІІІ ст..

 

У Києві, за компутами, налічувалося 1469 чол. міського населення, з них:

до багатої верхівки належало 119 чол., близькими до неї були категорії

"средных, гендлями бавлячихся" – 262 чол, а також вдів можніх" – 37

чол.; отже до більш-менш заможної частини міського населення можна було

віднести 28,5% жителів. Переважну більшість населення – 71,5% становили

"мезерные, тилко хати меют" – 925 чол. І "вдови мезерные" – 126.

 

Подібна соціально-економічна диференціація мала місце в Стародубі.. З

987 міських жителів було: "майстратових", (тобто тих, що посідали уряд в

магістраті) –19, "мещан можнейших гендлийовых 65", "мещан корунтовных" –

64, "мещан генлийовых середних" – 73. Ці групи складали багату й середню

за заможністю частину міського населення. Переважну більшість (близько

2/3) становили мещане тягли" – 143 і "мещане пашены и убогие" – 623 [2,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ