UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСамоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання) (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1878
Скачало156
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з

дня надання)

 

Як свідчать історичні джерела на території сучасного міста Жовкви ще з

часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави існувало село

Винники. Після захоплення у 1340 р. Галичини поляками село перейшло у

власність польської шляхти. У 1556 р. Винники та села Сопошин, Воля,

Глинсько були подаровані шляхтичем А. Висоцьким белзькому воєводі

Станіславу Жолкевському [1, с.5], який у 1559 р. подарував ці села

своєму братові Томашеві. У 1588 р. після смерті Томаша Винники

успадкував його син також Станіслав Жолкевський, відомий польський

воєначальник, польний та великий коронний гетьман. У 1594 р. він

розпочав будівництво у селі оборонного замку [1, с.9]. Фактично у цьому

році відбулася так звана локація міста [2, с.95]. Принагідно зазначимо,

що, на думку відомого українського історика І. Крип’якевича, у Жовкві

народився Б. Хмельницький, батько якого Михайло був службовцем

С. Жолкевського [3, с. 66].(

 

За перемогу 1602 р. в Прибалтиці над шведами польський король Сигізмунд

ІІ 22 лютого 1603 р. дав Станіславу Жолкевському дозвіл у його маєтках

на Русі (Україні) заснувати місто та назвати його своїм іменем Жовква

[1, с.14]. Місту також надавалось магдебурзьке право, за яким мало

здійснюватися його управління. Управління, згідно з привілеєм,

здійснювали війт, бургомістер, радники, лавники та ін. Ці особи

призначались С. Жолкевським та були підконтрольні йому і його

спадкоємцям. Мешканці міста звільнялись від інших юрисдикцій та несли

відповідальність лише за магдебурзьким правом у приватних і громадських

справах. Отож усі правові спори мали вирішуватися за магдебурзьким

правом на зразок інших міст Речі Посполитої. Жителі міста набули право

збудувати ратушу, лазню, магазини, які мали утримувати в належному

технічному та санітарному стані. Для зміцнення економічного добробуту

населення було надано право на проведення ярмарків та торгів. Протягом

року проводились чотири ярмарки – 8 травня день святого Станіслава; 29

червня – святого Петра і Павла; 11 листопада та 11 серпня – святих

Мартина і Лаврентія. Торги проводили щотижня у середу та суботу.

Торгівля на ярмарках і торгах мала відбуватись з урахуванням норм

магдебурзького права та не порушуючи торговельні права інших міст.

Привілей у галузі торгівлі надавався з метою підвищення добробуту

жителів міста, які могли вільно продавати і купувати товари, укладати

договори-міни, дарування й інші. Мито та інші торговельні збори

сплачували у дохід С. Жолкевського. Передбачалась також сплата частини

податків та зборів з ярмарків і торгів на користь держави. Особи, що

займалися торгівлею, окремим королівським привілеєм були звільнені від

сплати мита, податків і зборів на території усієї Речі Посполитої.

Державні службовці та митники Речі Посполитої зобов’язувалися надавати

всебічну допомогу купцям із Жовкви під час торгівлі в усіх приватних,

церковних та королівських містах [1, с.15]. Магдебурзьке право Жовкві

надавалось на зразок Замостя та Шаргорода [3, с.5].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ