UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОперативна самостійність суб’єктів фінансово-правових відносин як одна із ознак методу фінансово-правового регулювання (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3001
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Оперативна самостійність суб’єктів фінансово-правових відносин як одна

із ознак методу фінансово-правового регулювання

 

Одним із важливих критеріїв виокремлення фінансового права як

самостійної галузі права, поряд з предметом, традиційно вважається метод

правового регулювання відповідного виду суспільних відносин [1, с.29; 2,

с.20-21; 3, с.47]. Характеризуючи метод фінансово-правового регулювання,

зауважимо, що ця складна проблема й досi залишається дискусiйною. Не

вдаючись у полеміку щодо застосування у фінансовому праві єдиного для

всіх галузей публічного права методу правового регулювання, одного

специфічного методу владних приписів чи декількох методів при одному

основному, ми приєднуємось до висловленої у юридичній літературі

більшістю вчених точки зору, що фiнансовому праву, як й iншим публiчним

галузям права, наприклад, адмiнiстративному, властивий метод

державно-владних приписiв (метод субординацiї або, як його ще називають,

адмiнiстративний метод). За своїм змiстом цi приписи стосуються порядку

i розмiрiв обов’язкових платежiв до бюджетiв та державних цiльових

фондiв, порядку використання державних грошових засобiв i т.п. Такий

метод сприяє своєчасному i повному надходженню засобiв у розпорядження

держави, їх використанню за цiльовим призначенням вiдповiдно до

фiнансових планiв, дотримання режиму фiнансової дисциплiни.

 

Одну з ознак методу фінансово-правового регулювання вбачають у тому, що

обсяг прав i обов’язкiв учасникiв фінансово-правових вiдносин, як і

адмiнiстративних, точно визначається державою, але, на вiдмiну вiд них,

учасники фiнансово-правових вiдносин позбавленi права оперативної

самостiйностi: сторони цих вiдносин не можуть самi вирiшувати питання

про об’єм своїх прав i обов’язкiв, оскільки вони точно визначені нормами

права. І як доказ відмінності методу владних приписів, який

застосовується у фінансовому праві, від подібного методу, що його

використовують в адміністративному праві, автори підручників традиційно

наводять приклади правових норм щодо характеру і порядку застосування

відповідно фінансових санкцій і адміністративних стягнень [1, с.29; 2,

с.20-21; 3, с.47].

 

Проаналізувавши статті Кодексу України про адміністративні

правопорушення [4, с.1122], якими встановлюється адміністративна

відповідальність за різноманітні правопорушення, види стягнень,

передбачених ними, а також порядок їх застосування, можна констатувати,

що у випадку притягнення до адміністративної відповідальності орган чи

посадова особа, уповноважені застосовувати заходи адміністративного

стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, можуть: застосувати

або тільки основне, або основне і додаткове стягнення (ч.2 ст.25 КпАП);

з двох альтернативних видів стягнення вибрати одне за своїм вибором;

призначаючи стягнення, яке відносно визначене (наприклад, штраф у

розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян), встановити конкретну міру відповідальності.

 

Важливо звернути увагу також і на ті статті, зміст яких спочатку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ