UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроцесуальний статус слідчого в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6102
Скачало621
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Процесуальний статус слідчого в Україні

 

У сучасних умовах поряд з проблемою реформування органів досудового

слідства негайного вирішення вимагає удосконалення процесуального

статусу слідчого. З цією метою треба створити та забезпечити належні

умови і гарантії його діяльності під час проведення розслідування

кримінальних справ.

 

Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України (далі КПК України) не

розкриває змісту поняття "слідчий", а тільки визначає відомчу

приналежність слідчого. У п.7 ст.32 і ст.102 КПК України зазначено, що

органами досудового слідства є слідчі прокуратури, органів внутрішніх

справ, податкової міліції й органів служби безпеки. Таке визначення не

розкриває сутності поняття "слідчий" і певною мірою навіть його звужує.

 

Слідчий – це, перш за все, посадова особа, яка уповноважена на

проведення досудового слідства у кримінальних справах, хоча закон не

містить достатніх гарантій його процесуальної незалежності, крім

випадків, визначених ст.114 КПК України. Згідно зі зазначеною статтею, в

разі не погодження слідчого з вказівками прокурора про притягнення як

обвинуваченого, про кваліфікацію злочину й обсяг обвинувачення, про

направлення справи до суду або про закриття справи слідчий має право

подати справу прокуророві з письмовим викладенням своїх заперечень.

 

Наявність цієї норми в КПК України, безумовно, є позитивним явищем.

Однак за своєю суттю вона залишається лише теоретичною і не має жодного

практичного значення. На практиці виконати процедури оскарження вказівок

прокурора проблематично, враховуючи відомчу підлеглість слідчого, його

залежність щодо подальшого проходження служби від органів прокуратури й

інших не юридичних, а відомчих аспектів. Як свідчить статистика, в

2001 р. тільки 0,32% кримінальних справ містили матеріали оскарження

слідчими вказівок прокурора, значна частина яких залишилася без

розгляду.

 

Отож, визначена законом процесуальна незалежність слідчого є звичайною

формальністю. Останнім часом активно обговорюють питання щодо місця та

ролі досудового слідства у системі державних органів. Це зумовлено тим,

що постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. затверджено

Концепцію судово-правової реформи в Україні. Згідно з цією Концепцією

запропоновано створити єдиний слідчий апарат, який допоможе суттєво

підвищити якість роботи слідчих у розкритті та розслідуванні злочинів,

дотриманні законності, конституційних прав і інтересів громадян нашої

держави.

 

Існує думка, що забезпечення процесуальної самостійності та незалежності

слідчих стане можливим лише зі створенням єдиного слідчого органу –

Слідчого Комітету України, до структури якого повинні ввійти всі слідчі

підрозділи, які сьогодні розосереджені в різних правоохоронних органах.

З такою думкою не погоджуються силові відомства, які вважають, що

відділення слідчих підрозділів від оперативних служб негативно вплине на

ефективність розкриття злочинів.

 

І прихильників, і противників створення єдиного слідчого органу об’єднує

думка, що для забезпечення процесуальної самостійності та незалежності

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ