.

Криміналістична техніка і науково-технічний прогрес (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
292 3552
Скачать документ

Реферат на тему:

Криміналістична техніка і науково-технічний прогрес

Поступальний розвиток суспільства характеризується багатьма діалектично
обумовленими суперечностями, внаслідок яких закономірно проявляються
різноманітні негативні явища: техногенні і екологічні катастрофи,
епідемії і епізоотії, стихійні лиха та війни. Проте, мабуть, жодне з них
у соціальному аспекті не створює таких тяжких, інколи трагічних
наслідків, як злочинність у всіх її різнобічних формах прояву. На
відміну від інших негативних явищ, при всій їхній небезпечності для
суспільства, злочинність не має меж ні в часі, ні в просторі. Вона
спотворює людську спільноту, деформує загальнолюдські цінності, підриває
економіку, постійно загрожуючи життю і благополуччю всіх і кожного.
Причому її небезпека в історичному аспекті розвитку суспільства постійно
зростає. У наш час у всіх країнах світу ріст злочинності випереджує
зростання кількості населення. Ось чому боротьба із злочинністю часто
асоціюється з боротьбою за виживання суспільства.

У загальній системі заходів боротьби зі злочинністю, що вживаються
суспільством в особі його державних структур, а саме правоохоронних
органів, особлива увага традиційно приділяється профілактиці і поєднанні
із засобами розкриття та розслідування злочинів. Усвідомлена
суспільством потреба наукового обґрунтування системи таких заходів, їх
напрацювання і практичної реалізації завжди була і є залежною від
досягнень науки і техніки. Це у кінцевому підсумку і зумовило свого часу
зародження криміналістики як науки. Найвиразніше така зумовленість
простежується у сфері криміналістичної техніки, де у найскладніших
формах і способах поєднались проблеми науки, техніки, суспільства і
людини. Власне, ці проблеми, а точніше закономірності їхнього виникнення
й зумовлюють потребу їх подальшого дослідження, що і є завданням нашої
статті.

На сьогоднішні досить грунтовно висвітлювались питання щодо характеру
взаємозв’язків розвитку загальної теорії криміналістики,
криміналістичної техніки і науково-технічного прогресу у працях багатьох
криміналістів, зокрема В.М. Панюшкіна (“Науково-технічний прогрес і
кримінальне судочинство”), М.А. Селіванова (“Науково-технічні засоби
розслідування злочинів”), Є.П. Іщенка (“ЕОМ в криміналістиці”),
А.А. Ексархопуло (“Основи криміналістичної теорії”). Однак ця
багатоаспектна проблема потребує свого подальшого глибокого системного
вивчення. Як видається, є потреба комплексного з’ясування питань,
пов’язаних з теорією і практикою виникнення й розвитку криміналістичної
техніки, аналізом закономірного зв’язку цього процесу не тільки з
науково-технічним прогресом, а й суспільним прогресом. Потребують
дослідження й вивчення питання правового регулювання, організації,
науково-методичного забезпечення розвитку криміналістичної техніки,
шляхів ефективного використання її у розкритті та розслідуванні. Крім
того, досліджується характер і напрями впливу суспільного та
науково-технічного прогресу на розвиток криміналістичної техніки,
аналізується специфіка організації та правового регулювання
запровадження досягнень науки й техніки у практику боротьби із
злочинністю.

Історично зумовлені тенденції формування правових та організаційних
основ застосування криміналістичної техніки внаслідок свого
закономірного характеру, діють і сьогодні. Незважаючи на цей чинник,
їхній зміст має свої особливості, зумовлені економічними, соціальними і
політичними особливостями розвитку суспільства.

З розвитком науково-технічного прогресу зростають можливості
криміналістичних засобів і методів у розкритті злочинів. Треба
враховувати, що досягнення науково-технічного прогресу доступні також і
кримінальному середовищу. З цього приводу С.М. Трегубов зауважив, що
покращуючи суспільне життя, багаточисленні технічні відкриття дають в
руки злочинців нові удосконалені знаряддя для вчинення злочинів і
створюють сприятливу обстановку для їхньої діяльності [1, с.4]. В
сучасних умовах ця тенденція дедалі посилюється: використання
комп’ютерної техніки, сучасних засобів “електронного спостереження” в
злочинній діяльності перестало бути рідкістю.

Значною мірою підвищується роль криміналістичної техніки. Як зазначає
В.М. Панюшкін, необхідність використання досягнень науки і техніки в
кримінально-процесуальній діяльності визначається особливостями
функціонування процесу праці службовців слідчих органів та суддів,
зумовленими специфікою завдань кримінального судочинства. Це спричинює
залежність ефективності правоохоронної діяльності від застосування
науково-технічних засобів і методів [2, с.47]. Використання
криміналістичної техніки у виявленні, розкритті та розслідуванні
злочинів посилює дію безпосередності і наглядності, суттєво полегшує
оцінку речових доказів з позиції їхньої достовірності, покращує їхню
індивідуалізацію, попереджуючи підміну одних предметів іншими. Засоби і
методи криміналістичної техніки, забезпечуючи виявлення і правильну
оцінку матеріальних ознак злочину, полегшують пізнавальну діяльність
слідчого і суду. Окрім цього, надаючи можливість для пізнавального
відображення об’єктів, вони створюють найкращі можливості для
переконання в істинності знань щодо встановлених фактів.

Підкреслюючи зростаючу роль засобів криміналістичної техніки, важливо
наголосити, що вони, окрім іншого, забезпечують, високу точність і
повноту відтворення доказового матеріалу, просторових і часових
співвідношень предметів і явищ; полегшують як індивідуальне так і
колективне оцінювання доказів; сприяють закріпленню гарантій прав усіх
учасників кримінального процесу. Це підтверджуєть і статистичні дані,
які свідчать про наявність залежності між ефективністю кримінального
судочинства та використанням для вирішення його завдань досягнень науки
і техніки. Зокрема, це виявляється ось у чому:

по-перше, зростає загальна кількість випадків використання засобів
криміналістичної техніки і спеціальних знань щодо їхнього застосування в
діяльності у ході виявлення розкриття та розслідування злочину.
Збільшується і кількість судових експертиз, що проводяться
фахівцями-експертами;

по-друге, збільшується загальна кількість випадків використання
криміналістичної техніки, що призводить до підвищення результативності
процесу розкриття злочину.

Ігнорування потреби застосування засобів та методів криміналістичної
техніки в розкритті злочинів закономірно спричинює низьку
результативність цієї діяльності, що диктує необхідність створення нових
правових і організаційних умов для усунення цієї прогалини. Ці умови
найповніше повно розкривають потенціальні можливості досягнень науки і
техніки в боротьбі із злочинністю.

Все це дає підставу стверджувати про суттєве розширення можливостей
використання новітніх досягнень криміналістичної теорії і практики у
боротьбі із злочинністю, і створення на цьому ґрунті умов для
всебічного, максимально допустимого застосування засобів та прийомів
криміналістики у виявленні розкритті та розслідуванні злочину.

Отже, значення криміналістичної техніки у розкритті злочинів (у широкому
розумінні, тобто і як наукових положень, і засобів) щоразу зростає і в
умовах стабільного росту науково-технічного прогресу має свій
закономірний характер.

Окремі тенденції, що діють на різних історичних етапах розвитку правових
та організаційний основ застосування напрацювань криміналістичної
техніки мають стійкий закономірний характер, що виражається в таких
положеннях:

По-перше, зростаюча потреба суспільства забезпечити свою безпеку, захист
від злочинності, об’єктивно зумовлює пошук найсучасніших засобів і
методів вирішення цієї проблеми. Науково-технічний прогрес відкриває
нові можливості у боротьбі із злочинністю, а його досягнення виступають
джерелом і головним засобом розвитку науки криміналістичної техніки.

По-друге, необхідність у застосуванні криміналістичної техніки зумовлює
появу відповідних правових і організаційних форм. Вони впливають на
процеси “об’єктивізації і технізації” кримінального судочинства,
сповільнюючи, чи прискорюючи їх. головна роль тут належить правовим,
передусім кримінально-процесуальним формам регулювання застосування
засобів і методів криміналістичної техніки в розкритті та розслідуванні
злочинів.

По-третє, в своєму розвитку право і організація тісно взаємодіють між
собою і взаємозумовлюють одне одного. З одного боку, організаційні форми
застосування криміналістичної техніки удосконалюються під впливом змін у
правовому регулюванні і виступають похідними від них, характеризуючи їх.
З іншого боку, організаційні форми внаслідок їхньої динамічності
упорядковують застосування криміналістичної техніки з питань, які не
знайшли свого закріплення у правових нормах, а отже, виступають
підгрунтям для удосконалення законодавства.

Така взаємозумовленість організації і права пояснюється тим, що
кримінально-процесуальні норми, регулюють організаційні відносини
(процедуру судочинства) і мають винятково організаційно-процедурний,
управлінський характер. Їх правовий зміст можна пояснити суспільною
значущістю регульованих організаційних відносин.

Удосконалення правових і організаційних основ необхідно розглядати
комплексно, що можливо в рамках всієї системи техніко-криміналістичного
забезпечення розкриття злочинів.

Відомо, що застосування традиційних фотографічних методів фіксації
процесу і результатів слідчих дій може бути піддано сумніву з точки зору
формальних вимог кримінально-процесуального законодавства. Використання
багатоступеневих процесів отримання фотознімків не дає підстави
учасникам слідчої дії піддавати сумніву їхню достовірність. Розвиток
науково-технічного прогресу надає широкий спектр можливостей для
отримання зображень уже в ході слідчої дії чи безпосередньо після її
завершення:

по-перше, удосконалюються експерсні методи виготовлення фотознімків
(фотоапарати типу “Полароїд”). Переваги цих методів фотографій зауважив
ще в 1965 р. М.О. Селіванов, підкреслюючи, що саме оперативною
фотографія стане лише тоді, коли слідчий буде повністю відокремлений від
“мокрих” і “темних” фотолабораторних процесів. У цьому аспекті є
перспективним дифузійний “одноступеневий” метод фотографії. Переваги
експерсної фотографії перед звичайною фотозйомкою мають для слідчого
особливе значення, оскільки, окрім економії часу надається можливість
підвищити ефективність процесуального оформлення фотографій шляхом
засвідчення їх достовірності безпосередньо на місці виконання слідчих
дій [3, с.573];

по-друге, дедалі більшого поширення набувають оптико-електронні методи
захисту зображень (з допомогою спеціальних фотоапаратів і звичайних
відеокамер). Внаслідок цього запису зображення може бути роздрукованим.
Так спеціальні відеопринтери (інша назва – фотопринтери) дають
можливість отримувати порівняно недорогі знімки, близькі за якістю до
звичайної фотографії.

Зауважимо, що сучасні можливості комп’ютерної техніки також дають змогу
обробляти записане зображення, а потім роздруковувати його на принтерах,
і отримувати якісне зображення. У цьому процесі може використовуватись
звичайний папір, що є перевагою перед застосуванням досить дорогих касет
для відеопринтерів і фототехніки “Полароїд”. До того ж використання
комп’ютерів у ході проведення слідчих дій дасть змогу вирішити й інші
проблеми розслідування. Очевидні переваги зазначених методів отримання
зображень дають підставу говорити про можливості витіснення ними
традиційної фототехніки. При тім висока вартість таких апаратних засобів
окупається економікою часу і затратних матеріалів на виготовлення
знімків.

????v???????¤?$????v?абезпечення її застосування. Сформоване чотири
десятиріччя назад, але поки що діюче кримінально-процесуальне
законодавство і регламентоване ним судочинство орієнтовані на колишню
систему соціально-економічних відносин і відповідний їм рівень розвитку
науки і техніки. Сучасні методи і засоби не сприймаються, а часто просто
відкидаються застарілою системою організації і правового регулювання
їхнього застосування, що склалася в інших умовах. Це головна причина
того, що вітчизняна криміналістика освоює досягнення науково-технічного
прогресу, на 15-20 років відстаючи з багатьох позицій від розвинутих
країн. Фактично існуючий щодо цього правовий порядок є гальмом на шляху
до втілення в практику розслідування злочинів не лише найновіших
досягнень науки і техніки, але й широкого застосування наявних засобів і
методів криміналістичної техніки. Про це свідчить, наприклад, досить
обмежене застосування одорології, засобів електронно-обчислювальної
техніки, ігнорування поліграфа. Недосконалість системи правового
регулювання пояснює і багаточисленні кримінально-процесуальні процедурні
проблеми використання криміналістичної техніки.

Стає дедалі очевиднішим, що суспільство поступово повинно бути
підготовлено до сприяння і використання нової техніки і технологій
(особливо інформаційних).

Науково-технічний прогрес невід’ємний від суспільного прогресу і є одним
із його складових. З позиції теорії криміналістики на односторонній
підхід до використання досягнень наукових знань у боротьбі із
злочинністю звернув увагу О.О. Ексархопуло, зазначаючи, що сучасний
рівень технічного оснащення правоохоронних органів дає можливість лише
умовно говорити як про досягнення науково-технічного прогресу, оскільки
“намагання розробників до щоразу більшого насичення комплексів технічних
засобів дедалі новішими зразками” не узгоджується з рішенням правових,
організаційних проблем використання техніки в розкритті злочинів [5,
с.10].

Інтеграція наук взагалі, а в криміналістику зокрема не самоціль, а
спосіб вирішення її наукових і практичних завдань. Ці завдання
об’єктивно ускладнюються в сучасних умовах науково-технічного прогресу і
потребують нових методів і засобів їх пізнання, нових підходів до їх
вирішення.

Історія науки, а точніше науково-технічного прогресу переконує в тому,
що вирішення найскладніших, соціально-значущих наукових проблем ставало
можливим лише на стику різних галузей наукового знання в результаті
комплексного використання досягнень науково-технічного прогресу.

Важливо зазначити, що упродовж довгих років уявлення про
науково-технічний прогрес пов’язували лише з істотними змінами засобів
виробництва. І це пояснювалось з погляду того значення, що надається
матеріалізації наукових знань. Зауважимо, що поняття криміналістичної
техніки ще й до цього часу уявляється як сукупність приладів,
інструментів, матеріалів, рекомендацій щодо їхнього застосування. Така
точка зору, а саме – прагматичне трактування цього питання також має
право на існування, хоча й вона не дає простору для комплексного,
системного наукового аналізу всіх явищ, що характеризують процес
інтеграції технічних наук і криміналістику в процесі науково-технічного
прогресу.

Найбільш концентровано ця точка зору була виражена Д.А. Керимовим, який
зазначав, що розгляд науково-технічного прогресу як відношення
“наука-техніка” спрощений, що це поняття більш об’ємніше і складніше, й
охоплює такі категорії, як суспільство і людина [6, с.83]

В аспекті криміналістичних проблем суспільний прогрес розглядається в
його суперечностях, що безпосередньо впливає на стан злочинності, на
форми, методи і засоби боротьби з нею. Тільки так можна пояснити той
факт, що в різних державах з однаковим рівнем розвитку
науково-технічного прогресу, проте з різними успіхами в суспільному
прогресі помітна суттєва різниця в стані злочинності, в її динаміці та
структурі і, звичайно, в науково-технічному забезпеченні діяльності
правоохоронних органів. У цьому аспекті дуже показовим є сучасний стан
справ в нашій державі, де труднощі формування нових
суспільно-економічних і суспільно-політичних відносин, окрім іншого,
спричинили значний ріст злочинності, яка загострила суспільно-державну
потребу удосконалити діяльність українських правоохоронних органів,
удосконаливши їхнє науково-технічне забезпечення. В цих умовах не тільки
загострюються лише попередні, але й з’являються нові суперечності,
об’єктивно зростає вартість їх вирішення, а, відповідно, і роль у цьому
суспільних і соціально-економічних відносин. Суспільство, прагнучи
прогресу, змушене враховувати необхідність забезпечення безпеки свого
існування. Науково-технічний прогрес породжує суперечності, проте він і
дає можливість їх вирішення – інтеграційно-взаємопов’язаних з
використанням досягнень науки і техніки.

Злочинність як соціальне явище, як антипод суспільного процесу, суттєво
зазнає його безпосереднього впливу. З позиції криміналістики
акцентується увага на зміну видів злочинної діяльності, способах,
засобах вчинення злочинів і, звичайно, проводиться диференціювання
злочинців, їхнього професіоналізму.

Б.Л. Бразоль зазначав: “Інколи здається, що найглибші висновки науки,
найсприятливіші технічні засоби, найпотаємніші місця психіки і потреби
моралі уклали між собою тісний союз з тією метою, щоб ускладнити
розкриття злочину і з’ясувати його мотиви” [7, с.181].

Злочинці озброюються не лише всіма доступними їм досягненнями
науково-технічного прогресу, але використовують у своїх цілях спричинені
ним зміни в соціально-економічному житті суспільства. Отже,
криміналістика, як вид діяльності і наука, основне призначення якої
полягає в розробці засобів і методів розкриття і розслідування злочинів,
у цьому контексті не в змозі буде виконати цю роль, якщо не
використовуватиме (не інтегруватиме) досягнення інших наук.

У боротьбі із злочинністю, яка, як уже наголошувалось, широко
використовує досягнення науково-технічного прогресу, можна розраховувати
на успіх, лише протиставляючи їй адекватні, розроблені на підставі
досягнень того ж науково-технічного прогресу, засоби і методи.

Без науково-технічного прогресу, без урахування його досягнень, як
відзначав А.І. Вінберг, неможливо було б “правильно зрозуміти сутність
криміналістики, службовою роллю якої є впровадження в кримінальне
судочинство сучасних можливостей науки і техніки для завдань розкриття і
розслідування злочинів” [8, с.22]

У цьому значенні розвиток безпосередньо криміналістики, удосконалення її
пізнавальних можливостей є ще одним чинником, який зумовлює інтеграцію в
неї досягнень інших наук. Важливо враховувати те, що криміналістика
повинна вирішувати ці завдання з орієнтацією на можливе і необхідне
випередження злочинів, тобто більш організовано, планомірно, послідовно,
з урахуванням прогнозу розвитку злочинності.

В умовах науково-технічного прогресу, як досить влучно і точно відзначив
О.Ф. Волинський, “злочинців, які літають на літаках, можна обігнати лише
з допомогою електроніки”. Їхній винахідливості помноженій на сучасні
технічні можливості “необхідно об’єктивно протиставити випереджуючий
розвиток сучасних науково-технічних засобів і методів… відповідно
забезпечивши ними органи внутрішніх справ” [9, с.58].

Це можна підтвердити не лише історичними, але й сучасними фактами,
пов’язаними із застосуванням в криміналістичну практику напрацювань
генної дактилоскопії, лазера, засобів автоматизації і обчислювальної
техніки. Навіть уже згадувана одорологія, заслуга відкриття якої
належить вітчизняним науковцям (А.І. Вінберг 1956р. та ін.), знайшла
широке застосування за кордоном, а на пострадянському просторі
використовується на рівні окремих випадків. Цей приклад показовий ще й
тим, що ілюструє, як недосконалість прагматичного застосування і
використання криміналістичних засобів і методів у розкритті злочинів
впливає на результат освоєння криміналістичною практикою досягнень
гуманітарних і технічних наук.

Зростання кількісного і якісного показників злочинності, негативні
тенденції в її динаміці й структурі є очевидно результатом не лише
науково-технічного прогресу, але й суперечностей процесу формування
нових соціально-економічних ринкових відносин. Зауважимо, що це не
ситуативний факт, зумовлений “переходом до ринку (що підтверджується
досвідом багатьох держав), а закономірне явище, що виявляється в умовах
ринкових відносин. Його аналіз і оцінка дали змогу навіть на рівні ООН
констатувати: “…Технічний прогрес використовується злочинцями більшою
мірою, ніж тими, хто стоїть на стороні закону” [10, с.113].

З цим висновком важко не погодитись, хоча б тому, що злочинці мають
“живі”, значні грошові кошти, вони на відміну від правоохоронних органів
вільні у виборі засобів і методів своєї злочинної діяльності, оскільки
не діють у рамках права, в межах бюджету, лімітів і фондів. На користь
цієї тези можна навести численні аргументи-факти, що знайшли своє
відображення в періодичній пресі і наукових дослідженнях з досліджуваної
проблеми [11, с.4].

Крім цього, було б помилкою не враховувати той очевидний зазначений
криміналістикою факт, що “освоюючи” умови ринку і його науково-технічні
можливості, злочинці також безпосередньо змінюються. Не випадково
останнім часом, поряд з такими поняттями як типізація, професіоналізація
злочинності, з’явилось ще одне – “інтелектуалізація” злочинності. Мова
йде не про формальні показники щодо освіти, віку, професії, на що завжди
зверталась увага і раніше, а про реальне поповнення злочинного
середовища інтелектуалами з економіки, промисловості і науки.

На сьогодні важко собі уявити подальший розвиток криміналістичної теорії
і вдосконалення практики без активного освоєння ними засобів
автоматизації і обчислювальної техніки. По суті мова йде про
використання в розкритті і розслідуванні злочинів сучасних інформаційних
технологій, в необхідності їх освоєння криміналістикою.

Докази щодо необхідності активізації інтеграції досягнень гуманітарних і
технічних наук в криміналістику можна було б продовжувати, зокрема
простежується зв’язок цього процесу з проблемами криміналістичної
підготовки кадрів правоохоронних органів, вдосконалення організації і
правового регулювання їхньої діяльності, однак із викладеного випливає,
що негативні тенденції в розвитку злочинності саме ускладнюють умови
боротьби з нею. А це ще раз підтверджує необхідність удосконалювати
діяльність правоохоронних органів з урахуванням зростаючої ролі науки й
техніки в боротьбі із злочинністю, і відповідно, інтегруванням їх
досягнень у криміналістику. Це – об’єктивно зумовлене явище,
альтернативи якому немає.

Інтеграція досягнень інших наук у криміналістику тісно взаємодіє із
розвитком цієї науки, і її зміст визначається єдністю наукового знання
про суспільство та індивід, сучасним розумінням науково-технічного
прогресу як елемента (його складової) суспільного прогресу, де тісно
взаємопов’язані наука, техніка, суспільство, людина.

Інтеграцію досягнень інших наук у криміналістику об’єктивно зумовлено
суспільним прогресом, одним з аспектів якого власне і є
науково-технічний прогрес. Злочинність як соціальне явище виступає лише
причиною розглянутого нами процесу. Загальним фактором, що зумовлює
ширше застосування досягнень науки і техніки, виступає уже згадувана
потреба суспільства в забезпеченні своєї безпеки, в захисті прав і
законних інтересів усіх і кожного члена суспільства.

Література

Трегубов С.Н. Основы уголовной техники. – П, 1915. – С. 3 – 4.

Панюшкин В.Н. Научно-технический прогресс и уголовное судопроизводство.
– Воронеж, 1985. – С.45 – 47.

Селиванов Н.А. Научно-технические средства расследования преступлений.
Диссертация…д-ра. юрид. наук. – М., 1965. – С. 572-573.

Ищенко Е.П. ЭВМ в криминалистике. – Свердловск, 1987. – С. 6.

Эксархопуло А.А. Основы криминалистической теории.:-СПб: Изд-во Санкт–
Петерб. ун-та, 1992. – С. 9 -10.

Керимов Д.А. НТП и дальнейшее развитие государства и права//Советское
государство и право. – 1970.№7 – С.83.

Бразоль Б.Л. Очерки по следственной части. – П., 1916. – С.181.

Винберг А.И. Вопросы криминалистической техники в свете ленинских идей о
научно-техническом прогрессе// Криминалистика и судебная экспертиза. –
К., 1969. – Вып.6. – С.22.

Волынский А.Ф. Специалист – криминалист, на выезд! Или как обогнать
преступников, летающих на самолетах//Советская милиция. – 1989.№1 –
С.58.

V конгресс ООН по попередженню злочинності і обходженню з
правопорушниками. Розділ 11. Доповідь на тему 6: Роль кримінального
законодавства, здійснення правосуддя і інших форм суспільного контролю в
попередженні злочинності. – Женева, 1975 // Див.: Советское государство
и право. – 1976. -№6. – С.113.

Роменский А. Чей арсенал солидней?// Известия. – 1989. – 9 октября.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020