UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкспертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1853
Скачало234
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Експертиза показань осіб, які беруть участь у кримінальному процесі

 

Питання про перевірку достовірності показань осіб, які беруть участь у

кримінальному процесі шляхом судово-психологічної експертизи не є новим.

Уже Ганс Гросс у 1898 р. і його колеги по журналу "Архів кримінальної

антропології" вказували на необхідність спеціальних досліджень свідків з

метою встановлення достовірності їхніх показань, а в практиці німецьких

судів експертиза показань свідків застосовувалась ще раніше. У 1886 році

в мюнхенському процесі про вбивство за клопотанням адвоката, були

запрошені двоє експертів, котрі могли б підтвердити міру впливу на

правдивість показань свідків у цій справі публікацій у щоденній пресі,

яка приділяла цій події надто багато уваги.

 

Підвищенню зацікавленості до питання про судово-психологічну експертизу

показань свідка особливо сприяли лабораторні дослідження Вільяма Штерна,

щодо розмежування свідомо (умисно) неправдивих показань і добросовісного

помилкового спотворення істини у показання х свідків.

 

Як у показаннях осіб часто, поряд зі свідомою неправдою має місце

несвідоме, ненавмисне спотворення фактів об’єктивної дійсності, так і в

процесі аналізу окремих наукових положень іноді свідомо (а іноді й

несвідомо) досить часто роблять псевдонаукові висновки. Такі висновки

були зроблені і за спостереженнями B. Штерна. Bін стверджував, що

"певний відсоток помилок є там, де моральна добросовісність особи, яка

дає показання, стоїть вище від будь-якої підозри" [7, с.42]. З цього, по

суті, цілком справедливого твердження, багатьма психологами і юристами

було зроблено висновок про абсолютну ненадійність показань свідків як

доказів, і, навпаки, – про неабияку роль так званих "німих свідків" –

речових доказів, які і повинні відсунути на задній план показання

свідків.

 

На підставі факту існування показань, в основі яких лежить добросовісна

помилка особи, а також того, що встановлення такої помилки може бути

предметом експериментального дослідження і статичного обліку, зроблено

висновок про доцільність судово-психологічної експертизи показань осіб.

Сам В. Штерн вважав, що до неї будуть вдаватись "лише у винятково

складних випадках" [7, с.53-54], проте його послідовники схильні були

ввести судово-психологічну експертизу показань осіб чи не в усіх

випадках.

 

Спроби перетворити судово-психологічну експертизу у засіб перевірки

правдивості хоча б найважливіших для вирішення справи показань осіб

знайшли належну оцінку вже в дореволюційній російській літературі з боку

видатного адвоката і науковця А.Ф. Коні. "Що таке особливо важливий

свідок? Той, який може дати показання про особливо важливі за своїм

викривальним чи виправдувальним значенням обставини". Але в судовій

практиці порівняно рідко трапляються обставини, які мають таке значення.

Відтак на думку А.Ф. Коні беззаперечно, що питання про застосування

судово-психологічної експертизи може бути вирішене судом лише тоді, коли

стане очевидним, по-перше, важливість тих чи інших показань, по-друге,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ