UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯнантський едикт 1598 року – перша спроба правового захисту релігійної свободи у Франції (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2215
Скачало158
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Янантський едикт 1598 року – перша спроба правового захисту релігійної

свободи у Франції

 

Релігійна свобода – це один із найцінніших принципів цілої групи прав

людини, який стосується самої людської гідності. Справжня релігійна

свобода існує лише тоді, коли держава однаково ставиться до всіх

релігійних груп, які поважають закон і підкоряються йому. В Європі XVI

сторіччя панувала нетерпимість та точились криваві релігійні війни. Тож

1598 року, після тридцяти років релігійної війни, яка принесла Франції

незліченні страждання, король Генріх IV підписав едикт терпимості –

Нантський едикт, що надавав свободу віросповідання.

 

Ключові слова: Нантський едикт, свобода віросповідання, релігійний

плюралізм.

 

"Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право

включає свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу

сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з

іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і

виконанні релігійних та ритуальних обрядів" [7, с.8]

 

Стаття 18 Загальної декларації прав людини, 1948 рік.

 

Більшість держав світу підписалися за цей шляхетний принцип, який багато

разів згадується в міжнародних деклараціях. Однак навіть сьогодні в

багатьох країнах релігійна нетерпимість і дискримінація є суворою

дійсністю.

 

В ім’я релігії індуси воювали з мусульманами та сикхами,

мусульмани-шиїти – з сунітами, а буддисти та індуси вбивали одні одних

на Шрі-Ланці. Те ж саме можна сказати про конфлікти на Близькому Сході

та в Північній Ірландії, криваву війну між Іраком та Іраном. Нині

непрості відносини між Індією та Пакистаном.

 

Зрештою, релігійні війни не оминули і світову історію. Зокрема, хрестові

походи та інквізиція стали вічною темою історичної науки. Релігійну

нетерпимість виправдовували тим, що релігійна єдність створює

найміцніший фундамент для держави, а релігійні розбіжності лише

загрожують суспільному порядку і спокою.

 

Проте намагання влади досягнути релігійної терпимості не завжди дають

позитивні результати. Відтак постала потреба врегулювати цю проблему на

правовому полі. Адже тільки правові засоби, пов’язані з юридичною

відповідальністю, врегульовують найважливіші суспільні відносини. Досвід

багаторічних воєн на релігійному тлі показав, що шляхом насилля

неможливо досягнути миру, а отже, і єдності держави.

 

У Римській імперії ще за часів правління Константина були спроби

врегулювати проблеми релігійної свободи на законодавчому рівні. У 313 р.

вийшов Міланський едикт, що гарантував свободу релігії як християнам,

так і язичникам і переслідування християн у римському світі було

припинено. Узаконення християнства в Римській імперії змінило хід подій.

Проте 392 р. Константинопольський едикт імператора Феодосія І заборонив

на території імперії язичництво, а відтак релігійна свобода була

ліквідована. Тому доцільно детальніше розглянути приклад середньовічної

Франції, яка на своєму правовому полі виступила каталізатором

віросповідних змін у Європі.

 

Європа ХVI сторіччя була спустошена війнами та релігійним розбратом.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ