UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтворення перших прообразів вищих державних представницьких органів на території нинішньої Канади (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1348
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Створення перших прообразів вищих державних представницьких органів на

території нинішньої Канади

 

Канада є однією з найменше досліджених вітчизняними науковцями країн, а

проте державотворчий досвід цієї країни міг би бути використаний і в

Україні. Особливого значення набуває дослідження історії та правового

статусу найвищого представницького органу цієї країни – Парламенту, а

також його місця в системі вищих державних органів. Однією з

найважливіших проблем у цьому плані є майже повна відсутність у самій

Канаді, не кажучи вже про Україну, напрацювань, які б стосувались перших

прообразів представницьких органів державної влади в цій країні.

Більшість авторів відносять перший період творення таких органів до

другої половини XVIII ст., як-от Юджин Форсі – до 1758 року [1, c.3].

Більш ранній період, а саме – період французького панування в Канаді

(XVII – перша половина XVIII ст.), як період формування будь – яких

представницьких органів, за незначним винятком, залишається взагалі не

дослідженим. Наприклад, такі дослідники Канади, як Мар’ян Гжибовськи [2]

та Гі Лашепель[3] у своїх працях зовсім не торкнулись цих питань. У

пропонованій статті ми робимо спробу хоч частково заповнити цю

прогалину.

 

В жовтні 1626 р., прагнучи підпорядкувати собі колоніальні справи,

кардинал Рішельє, який у той час, по-суті, правив Францією, призначив

сам себе “найвищою посадовою особою, главою та управляючим Французького

мореплавства та торгівлі”. Кардинал скасував посади адмірала Франції та

віце-короля Нової Франції, визнав нечинними існуючі монополії, і 29

квітня 1627 р. заснував “ Компанію Сотні Акціонерів (Company of One

Hundred Associates) для торгівлі в Канаді “з виключними правами

синьйоральної власності та юстиції”. Як синьйори Нової Франції, члени

Компанії несли відповідальність за управління колонією під наглядом

Рішельє, діючи в ім’я і під владою короля Франції Людовика XIII і

відповідно до умов статуту.

 

Перший уряд, встановленний для Канади, був надзвичайно простим за

структурою. Із представлених Компанією трьох кандидатів Рішельє на свій

розсуд вибирав та призначав одного, який у випадку відсутності на даній

території кардинала, управляв Новою Францією “для служби короля”. [5,

c.12]. Ця особа набувала статусу генерал-губернатора.

 

Теоретично генерал-губернатор повинен був призначатись на трирічний

строк, однак це перетворилось у правило лише після 1645 р. Він мав повну

владу в колонії: керував збройними силами, управляв громадським життям

колонії, вводив в дію декрети Державної Ради; крім того, він мав право

виносити вироки та приймати рішення, які були остаточними й оскарженню

не підлягали, як у кримінальному, так і у цивільному процесі, однак це

торкалось лише справ надзвичайної важливості чи складності. Генерал –

губернатор повинен був співпрацювати з деякими посадовими особами з

числа аристократії (в досліджуваний нами період такими службовими

особами виступали Ноель Южеру де Шателе та Ачіль Врехо Деліль).

 

Крім генерал-губернатора та його випадкових радників, державний механізм

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ