UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія української правової та політичної думки особливості розвитку української правової думки у Галичині в ХІХ ст. (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2362
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історія української правової та політичної думки особливості розвитку

української правової думки у Галичині в ХІХ ст.

 

Розвиток національної правової думки як сукупності теоретичних знань і

уявлень про державу, право, окремі державно-правові явища та інститути

певного народу зумовлюється різними чинниками, зокрема, релігійними,

конфесійними, соціальними, національними, політичними, економічними,

культурними. В різні історичні періоди роль та значення цих чинників

були суттєво відмінні. Це характерно для правової думки всіх народів. Не

є винятком і українська правова думка.

 

У ХІХ ст., як і в попередні часи, українські землі входили до складу

різних держав. Але цей історичний період в українській історії

відзначається тією особливістю, що саме в той час відбувається

інтенсивний процес формування сучасної, або, як прийнято говорити

сьогодні, модерної української нації. Точніше, в ХІХ ст. цей процес

розпочинався, проте ще й сьогодні його не можна вважати завершеним.

Зрештою, це вже проблема націології або етнодержавознавства, тому

зупинятися на ній не будемо. Принагідно тільки зауважимо, що в перше

чергу і головно початок цього процесу був покладений Тарасом Шевченком

його поетичною творчістю. Саме вона стала духовною основою формування

української нації і саме на ідеях, яких тією чи іншою мірою торкався

Шевченко, у подальшому зроблені спроби теоретичного вироблення і

обґрунтування модерної української національної та державної ідеї. І

сьогодні Шевченко є найбільш однозначною, найбільш позитивною постаттю

української і тільки української історії та культури для всіх українців,

незалежно від політичних чи ідеологічних уподобань. Бо постаті

Володимира Святославовича або Ярослава Мудрого та навіть і Данила

Романовича сприймаються всіма східнослов’янськими народами як такі, що

належать їхній історії та культурі. І несприйняття Шевченка є

несприйняттям українства, заперечення українському народові права на

самобутність, окремішність від інших народів і єдність незалежно від

державних кордонів і попереднього історичного розвитку. На цьому важливо

акцентувати увагу і з огляду на досліджувану проблему, оскільки

український народ на початок ХІХ ст. такий тривалий час жив у різних

суспільно-політичних умовах, та і в ХІХ ст. мав такі засадничо відмінні

умови існування і розвитку, що тільки духовна спадщина Шевченка та

подвижницька праця української інтелектуальної еліти в різних регіонах

України змогли протистояти спробам розчленування та асиміляції

українського народу.

 

Проте відмінність суспільно-політичних, соціально-економічних та інших

умов існування суттєво вплинули на культурний розвиток українського

народу в різних регіонах. Оскільки правова думка є складовою духовної

культури в цілому, то цілком очевидно, що і розвиток української

правової думки в ХІХ ст. мав суттєві відмінності в різних частинах

українських земель. У цей період можна виділити п’ять регіонів, які

відзначалися своїм специфічним духовно-культурним розвитком.

 

1. Так звана Наддніпрянська Україна, або українські землі, які в ХІХ ст.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ