UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизначення характеру і розміру майнової шкоди, заподіяної злочином, і розкриття злочину (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1296
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Визначення характеру і розміру майнової шкоди, заподіяної злочином, і

розкриття злочину

 

 

Одним із завдань кримінального судочинства поряд з охороною прав

фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, викриттям винних

та забезпеченням правильного застосування кримінально-процесуального

закону є також швидке і повне розкриття злочинів.

 

У науці кримінального процесу відомі різні погляди щодо змісту поняття

розкриття злочину, які можна систематизувати так:

 

Розкриття злочину – поняття оперативно-розшукове, яке означає, що

злочинець знайдений; все інше “скоріше характеризує стадію розслідування

злочину, ніж розкриття його, тому що він уже розкритий (злочинець

знайдений)” [ 3, с.152]:

 

встановлення даних про злочин та про винного в його вчиненні в такому

обсязі, який дає підставу пред’явити обвинувачення; момент розкриття

злочину пов’язується з винесенням постанови про притягнення особи як

обвинуваченого [2, с.25];

 

встановлення всіх обставин предмета доказування, що виступає підставою

для закінчення попереднього розслідування і складення обвинувального

висновку [4, с.44];

 

весь процес провадження у справі, який закінчується вступом у законну

силу вироку суду; розкритий злочин – це злочин, щодо якого вирок вступив

у законну силу [ 5, с.51].

 

Усі викладені позиції, трактуючи поняття розкритого злочину, момент

розкриття пов’язують з певним процесуальним рішенням – від прийняття

слідчим справи до свого провадження до набрання чинності вироком суду.

 

Отже, єдиної думки стосовно моменту розкриття злочину, поняття

розкритого злочину наука не виробила. Це негативно впливає, насамперед,

на ведення чіткого обліку злочинів та осіб, винних в їх вчиненні. На

думку Р.С.Бєлкіна, яку вважаємо слушною, поняття розкритого злочину має

бути таким, щоб його зміст вкладався в основу обліку розкритих злочинів

або служив визначенню показників їх розкриття. Для цієї мети придатний

лише жорсткий однозначний критерій – або момент пред’явлення

обвинувачення, або направлення обвинувального висновку на затвердження

прокуророві [1, с.383]. У 1987 р. прокуратурою та МВС колишнього Союзу

РСР були розроблені та введені в дію єдині документи первинного обліку

злочинності. В них були чітко визначені критерії, за якими реєструються

злочини і особи, які їх вчинили: злочин – лише після порушення

кримінальної справи, а особа, яка вчинила злочин, – тільки з моменту

пред’явлення обвинувачення. Ці положення були сприйняті вітчизняною

практикою: 21 грудня 1995 року Генеральним прокурором України за

узгодженням з Міністром внутрішніх справ України була затверджена

Інструкція про єдиний облік злочинів за №11/21, в якій зазначалось, що

органи попереднього розслідування виставляють картку на злочин як на

розкритий з моменту пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину

конкретній особі.

 

Усі ці питання щодо моменту, з якого злочин можна вважати розкритим, в

плані теми цієї статті є актуальними лише тією мірою, в якій вони

торкаються характеру і розміру майнової шкоди, заподіяної злочином.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ