UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонституційно-правові засади охорони національної культурної спадщини в східноєвропейських державах (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1316
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конституційно-правові засади охорони національної культурної спадщини в

східноєвропейських державах

 

З початку і до середини 90-х років усі колишні республіки Радянського

Союзу і так звані соціалістичні європейські країни (в тому числі ті, що

виникни внаслідок розпаду Югославії і Чехословаччини) прийняли нові

Конституції. Щоправда, в Угорщині докорінно оновлений в цей період

основний закон і далі має назву Конституції 1949 року; в Латвії, де

повернулися до Конституції 1922 року, яку також значно змінено законами

від 27 січня 1944 року і від 5 червня 1996 року; і тільки в Естонії

залишилась Конституція 1920 року без істотних змін.

 

Майже в усіх нових Конституціях цих країн більшою чи меншою мірою

відображене питання збереження, охорони і використання національної

культурної спадщини. Залишаючи за межами цієї статті все ще дискусійну

проблематику визначення самого поняття культурної спадщини, як, зрештою,

і поняття культури загалом, проаналізуємо основні напрями чи засоби

конституційного забезпечення її охорони і використання. Їх можна

поділити на кілька груп, причому в жодній з розглядуваних Конституцій не

використаний повний арсенал таких засобів і немає такого одного серед

них, який би використовувався скрізь.

 

Засоби першої групи назвемо соціально-економічними. Йдеться, зокрема,

про встановлення на конституційному рівні виключної державної власності

на пам’ятки національної історії та культури, найчастіше в одному ряду з

надрами, водами тощо. Так ст.18 Конституції Республіки Болгарія від 13

липня 1991 року встановлює “підземні багатства (…), природні і

археологічні об’єкти, визначені законом є виключною державною власністю”

[1, с.60]. Аналогічний зміст ст.47 (ч.IV) Конституції Литовської

Республіки від 25 жовтня 1992 року: “на праві виключної власності

Литовській Республіці належать: надра землі, а також внутрішні води,

ліси, парки, шляхи, об’єкти історії, археології і культури державного

значення” [1, с.159].

 

Проте в більшості розглянутих нами країн питання власності на об’єкти

культурної спадщини залишають на вирішення поточного законодавства, а в

Конституціях проголошують тільки загальну відповідальність держави за її

(культурної спадщини) збереження, охорону і використання – часом також

разом з іншим національним надбанням, але частіше культурна спадщина

виокремлюється в спеціальних статтях. Конституція Республіки Хорватія

встановлює, що “море (…), повітряний простір (…), нерухомість і об’єкти,

які мають особливе культурне, історичне, економічне і екологічне

значення, визнані законом такими, що становлять інтерес для Республіки,

перебувають під її особливим захистом” (ст.52), що “Республіка захищає

національні, культурні, художні цінності як духовне національне

надбання” (ст.68) [1, с.434, 437]. “Держава піклується про збереження

природних багатств і культурної спадщини, а також створює умови для

гармонійного розвитку цивілізації і культури Словенії” – читаємо в ст.5

Основної конституційної хартії самостійності і незалежності Республіки

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ